Читати книгу - "Щоденник Яти Ольше. Том 1, Наталія Шепель"

З завданням впоралась однією з перших. Я вчора весь вечір витратила на те, щоб відточити кожен рух на приготування зілля, та зекономити зайві хвилини.

Переливши зілля в скляний флакон, й підписав його поставила на стіл перед вчителем. А після того, як прибрала своє робоче місце, була вільна. Чим я одразу скористувавшись направилась до бібліотеки, щоб зайняти для себе та друзів місце.

05.07.157р.

Маг-Рівік

Травологія. Перевірка цього предмета відбувалась в теплиці й також складалась з двох частин. Письмової роботи та практики, пересадка трави Ерміл, та пояснення вибору ґрунту та здобрення.

На все це було виділено годину. На перший погляд, цього часу вистачило й всю теплицю пересадити, але не все так просто як здавалось на перший погляд. Травка ерміл була дуже примхливою, і якщо робити все дуже швидко, чи то землю не підігріти, чи не так її спушити, то рослина одразу міняла кольору свого листя з зеленого на червоне, та в’яла на очах.

Магістр Індіелла лар Кілла, лише мовчки ходила поміж рядів, та тяжко зітхала, коли хтось робив помилку.

08.07.157р.

Маг-Рівік

Знання на побутові закляття магістр Стефа Лійрра, приймала викликаючи до свого кабінету по одинці. Поклавши на стіл письмову роботу, мені довелось за допомогою магії навести в приміщенні чистоту та відновити скло в вікні. Після чого мені задали декілька питань та отримавши на них задовільні відповіді, відпустили.

09.07.157р.

Маг-Рівік

На практиці по “геології”, я відрізняла справжні камені від магічно створених. При цьому розповідала, де саме вони використовуються. Магістр Кадмір Семо слухав мої пояснення в пів вуха, більше приділяючи уваги прочитанні письмового звіту.

12.07.157р.

Маг-Рівік

Сьогодні був важкий день.

Перед обідом магістр Дафна Яла приймала залік по рунах, а в другій половині дня була “Метеомагія”. Магістр Франц Брінг проводив його на подвір’ї під захисним куполом, щоб раптово виведена з контролю магія не змила школу до затоки.

Через втому вечорі я додому їхала верхи на Самідірі. Гуляти самій темними вулицями бажання більше не було, а перетворення вовка на коня не займало багато часу. Як добре мати такого фамільяра.

Та ще й розмова з деканом після зізнання про напад стояла в вухах. Начебто то я винна, що притягую неприємності.

13.07.157р.

Маг-Рівік

З контролем вогню мені вдалося впоратись майже ідеально, що відразу зазначив магістр Хельрик Дафстін. А от до контролю води у вчителя було декілька зайвих питань. Ця стихія мене хоча й слухала, але як із вогнем, мені з великою силою вдавалось втримувати її потужність.

Та я не засмучувалась. Бо знала, що не застрягну з цим ще на пів року, а з осінні почну навчати землю та повітря.

А от вдома мене очікував приємний сюрприз. В шкатулці-артефакту лежала коротенька записка від Террі: “Скоро побачимось”. І все. Я цьому звісно зраділа так, що почала танцювати, чим налякала домовика. Коша вирішив що мені зле, й хотів бігти шукати Вальдегора, вампір знов леньдав лісом.

17.07.157р.

Маг-Рівік

Виклавшись по повній на "Основи трансформації неживих предметів" і, отримавши похвалу від магістра Ет’ена Амергі, я в гарному настрої готувалась до наступного заліку в бібліотеці. Храм книг все ще був наповнений студентами та шумом їхніх голосів, і якби не необхідності довідників, я б віддала перевагу іншому місці для самоопрацювання.

- Ти дивись, хто тут! Королева шлюх! - почувся неприємний голос Каштанки.

Її терпіння схоже вистачило лише на місяць. Шкода.

Але я так була захоплена читанням, що навіть ліниво було підіймати голову, не те щоб почати сутичку.

- Потрібно попередити бібліотекаря, щоб ретельно слідкував за книгами, інакше ця вкраде їх.

- Айша, чи ти не знаєш, що на книги накладаються заклинання, того їх просто не можуть винести з бібліотеки? - запитав дівчину її однокласник Юдіан, який сидів поряд зі мною.

Хлопець, як і я, мріяв стати артефактором, тому зараз ми користувались однією книжкою на двох.

- Тебе ніхто не питав, - заскрипіла зубами Бетерлі.

- Тебе теж, але розмову чогось почала, - не здавався хлопець, - та ще й з безглуздих звинувачень. Звісно ти користуєшся тим, що дівчина, а Ята ще погано володіє магією, того навіть не хвилюєшся, що тебе можуть викликати на магічну дуель. Але ще пів року, і я поставлю цілий джуб, щоб побачити як тебе принизливу винесуть з майданчика непритомну.

- Тихіше, - закликала бібліотекарка, - для розмов вийдіть за двері.

Сперечатись з працівниками школи в плани Айші не входило, того дівчина стиснувши губи пішла до столика, де сиділи її подружки.

- Дістала вже, - тихенько сказав хлопець, і я з ним була повністю згодна. Я з цією особиною на уроках не перетинаюсь, а Юдіан вже майже рік з нею навчається.

19.07.157р.

Маг-Рівік

Настав час найважливішого заліку. “Основи артефакторики”.

Я так нервувала, що не змогла нормально заснути вночі. Але магістр Джозін Шиппер лише прийняв письмовий звіт, переглянув його, поставив кілька запитань та, отримавши на них відповідь, відпустив на всі чотири сторони.

Хотілось знову танцювати, та не при сторонніх.

- Чого така щаслива? - запитав мене Соренто, перехопивши в подвір’ї школи, я якраз знов збиралась до бібліотеки.

- Артефакторику здала.

- І як?

Не роблячи з цього таємниці, розповіла з задоволенням.

Я була цим так захоплена, що не помітила як до мене підійшли с заду, та схопивши підняли в повітря. А потім трохи покружляли.

Спочатку захотілось вдарити ногою, потім заклинанням. Але я вчасно відчула такий знайомий запах лісу. Так міг пахнути лише один розумний.

Террі.

Ось тут я не втрималась, а заверещав вирвалась з обіймів та повернувшись обличчям до друга, сама стиснула його ребра так, що лише дивом не зламала.

- Як ти тут опинився? - запитала я у ельфа.

- Тебе розшукував. Прийшов до додому, а мені двері відчинив твій вамп...

Я з переляку закрила рота друга рукою, не вистачало, щоб Соренто дізнався про расу Вальдегора. Поки декан міркує як розв'язати питання з його легальністю, він під знаком “засекречено”.

- Я, мабуть піду, - ввічливості майбутньому некроманту було не займати, - Ще побачимось.

- До побачення.

- До побачення, - додав Террі. - Так ти