Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

- Елено..? Як ти?

- В мене болить голова. Сьогодні день якийсь напружений. Щось відомо про те, де переховують Альдо та Ернесто?

- На жаль, поки що ні.

Елена лежала на дивані в квартирі Федеріко, досі в одязі, прикриваючи рукою очі. Її привезли сюди патрульні, які виїхали на виклик Фабіо. Коли вони вже приїхали, того, хто стріляв в автомобіль Елени, вже не було - він зник. Але залишив по собі сліди від взуття, від протектора шин. І напевно стрілок так поспішав, коли почув виття поліцейських сирен, що не встиг прибрати усі гільзи, то ж залишив після себе одну. Її вже досліджували експерти так само, як і сліди, залишені ним. Поруч з Еленою присіла Патрисія. Вона не відходила від неї ні на крок з того часу, як її привезли. Каталіна та Фабіо поїхали на зустріч з представником Інтерполу, Федеріко одразу з експертами поїхав на місце стрільби, а вже потім у сам відділок, щоб контролювати процес роботи з доказами.

- Що сказав представник Інтерполу?

- Каталіна написала, що весь час велось спостереження за діяльністю Макса. Вони знають про три склади на півдні Андалусії, але до них важко дістатись. Більше подробиць згодом. Ну, тобто, коли вони приїдуть. Я думаю, що все буде добре.

- Що ти маєш на увазі?

- Я думаю, що ми скоро знайдемо хлопців.

В Елени телефон сповістив про надходження повідомлення. Вона навпомацки відшукала його, тому ще боляче було відкривати очі по причині головного болю.

«Ти врятувала себе, але…»

Таку фразу вона отримала з номеру телефону, того ж, з якого їй вже телефонували і домовлялись про зустріч на складі. Але ще далі щось друкували.

Потім їй надіслали одну фотографію, побачивши яку вона підскочила на місці і знову схопилась за голову. Від жаху Елена відкрила рот та не могла вдихнути повітря.

На фотографії було зображено сеньйора Діаса в чудернадцькому вигляді однієї з ляльок-маріонеток, які колись не за своїм бажанням збирала Елена. Одягли його у відповідне вбрання та наклали грим. Було видно, що він вже не живий деякий час. Його кінцівки так само були зламані та неприродньо підвішені, як і у решти жертв серійних вбивць.

- Елено, що там?

- Мені треба зателефонувати Федеріко.

Дівчина зіскочила з дивану та помчала у вестибюль, щоб почати вдягати взуття на ходу. Федеріко майже одразу взяв слухавку.

- Федеріко, сеньйор Діас…

- Так, я знаю. Весь відділок знає. Фото надішло всім на пошту.

- Я зараз приїду.

- Куди? Ми навіть не знаємо, де його залишили. Це попередження для нас всіх, щоб ми не пхали свого носа, куди не варто.

- Я знаю. Це галявина біля лісу, де я вбила Матіаса.

- Почув.