Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

     —  Це все цікаво, але можна все ж таки ближче до теми, - попросив я дівчину, тож я отримав величезну кількість інформації, над якою слід думати не один день.

      —  Ближче так ближче,- промовила Ліка,- У мене всередині тіла досить потужна хімічна лабораторія, і я брала на аналіз твою кров. І ось отримана інформація мені не сподобалася. Адже ти не природний псион, ти раксанітовий псион, адже так?

      —  Так,- не було сенсу приховувати.

      —   І ось це мені дуже сильно не сподобалося, оскільки могло бути лише два варіанти ким ти є, і обидва мені дуже сильно не підходять. Один більший, інший менший,- вимовила вона.

      —   І які це варіанти? - запитав я з цікавістю в неї.

      —  Та яхта твоя і ти звичайний золотий хлопчик, який вирішив покататися небезпечними місцями далеко від дому? -- запитала вона з надією на те, що я не підтверджу її слова.  Я вирішив не розчаровувати її.

      —  Так яхта частково моя,- сказав я і зробив паузу, спостерігаючи за обличчям Ліки, а там було видно, що вона знову ледь не заплакала від усвідомлення ситуації, куди потрапила,- Але я і не золотий хлопчик, я взагалі дикун з нещодавно встановленою нейромережею, який утік із раксанітової шахти,- не знаю, чому, але Ліка викликала в мене довіру, і я вирішив їй відкритися.

     —  Я так розумію, яхта належала колишньому власнику шахти? -- запитала вона в мене.

      —  Та саме так. - відповів я їй.

       —  Хух, усе не так погано, як я думала,- вимовила Ліка,- Ти, найімовірніше, не знаєш, але раксанітові псиони здебільшого дуже багаті люди, які захотіли долучитися до надприродного. Є кілька планет, на яких проводять контрольоване перетворення таких людей на псионів. Але зазвичай це дуже слабкі псиони Е і D рангів. Ти ж С однозначно.

     —  Що тебе не влаштовує в такому варіанті,- заздалегідь вирішив з'ясувати я.

     —  Виходить, що не ви мені допоможете, а мені доведеться витягати вас разом із собою, - важко зітхнула Ліка, - Тепер хоч стає зрозумілою відверта дурість твоєї поведінки на станції. А то ж шукала приховані підтексти, а тут усе набагато простіше високоінтелектуальний дикун.

        Таке звернення мене дещо образило, але мушу визнати, вона має право називати мене так. Адже я від повного дикуна відрізняюся лише встановленою нейромережею і вивченою базою пілота малих кораблів.

        До речі слід було розібратися, що там сталося з вивченням доповнення. Зараз, коли я зміг прочитати логи, то з'ясував, що, виявляється, все було нормально, до того моменту, як хтось дистанційно впливав на нейромережу. Вона стала вважати, що в мене інтелект став у кілька разів більшим, і почала прискорено передавати інформацію. Мій мозок не справлявся й інстинктивно почав використовувати пси енергію для компенсації підвищеної швидкості вивчення. Ось я від перевантаження і вирубився.

       Найімовірніше, у Гронда з його шістками виявився доступ до деякого обладнання спецслужб. Ось і змогли вивести мене з ладу на деякий час, за який вони мене обкололи всякою гидотою і перевезли в невідомому напрямку.

       А взагалі мені зараз, навіть дещо соромно за свої дії. Я справді поводився як далекий провінціал, який уперше вибрався у велике місто. А на Землі я до таких ще й презирливо ставився, типу не спромоглися дізнатися інформацію про те місце, куди приїхали.

        Подальший шлях до місця рандеву з яхтою пройшов у мовчанні. Як виявилося, Ліка ще зі станції зв'язалася з яхтою і зімітувавши мене наказала прибути в точку зустрічі для евакуації мене.

        Не знаю як, але їй вдалося переконати друзів у тому, що з ними спілкувався я сам особисто. Видно Ліка і як хакер була не з останніх, раз змогла підтвердити всі паролі, які ми придумали для ідентифікації.

    Зараз зв'язатися з друзями можна було лише видавши наше місце розташування. Думаю, що канали зв'язку зараз моніторяться в пошуках нас. Не повинні залишити смерть кримінального авторитета без наслідків.

     А для прямого зв'язку відстань була занадто великою, та й не знав я точних координат місцезнаходження яхти, а без них безпечний зв'язок неможливий. Тож доводилося лише просто чекати моменту нашого возз'єднання. Навіть уявити не можу, що могли передумати мої друзі, втративши зі мною зв'язок.

     Взагалі мене Ліка сильно дивувала, стільки пережити і при цьому не зламатися я навіть не уявляю, скільки для цього необхідно мати волі, якщо, звісно, її розповідь - правда. Я і раксанітову шахту насилу пережив, і це якщо враховувати, що там практично не били, якщо виконувати норму і не лізти до наглядачів.

     Тут же і моральне приниження, ломка особистості, побиття і зґвалтування. І це все не разово, а протягом сорока років. Знавав я одну дівчину, яка після зґвалтування ледь не наклала на себе руки, а тут після значно більших лих вона витримала. Хоча можливо в цьому винна її підготовка, навряд чи звичайна дівчина витримала б таке.

     Не знаю чому, але мені хотілося їй вірити. Хоча чому невідомо, цілком відомо чому вона й сама зізналася, що прив'язала мене через секс. От же, усвідомлюю це, але все одно хочеться їй вірити, та й начебто вона розповіла мені все чесно. 

     А тому поки не підтвердиться протилежне я буду їй вірити. Зараз, очікуючи в місці зустрічі яхту, вона за допомогою медичних дроїдів з аптечки проводила своє обстеження і лікування, періодично від неї в мій бік летіли лайки, очевидно, я щось накосячив з її лікуванням. Не знаю чи обов'язково було при цьому повністю роздягатися чи ні, але дивитися на оголену дівчину було приємно. На щастя нейромережа гормони мої швидко втихомирила, і я перестав на неї різко реагувати.

    Хоча яка вона дівчина, вона ж мені годиться в п'ятикратну прабабусю.  Ось ще одне підтвердження величі сучасних технологій. Хоч я і бачив до цього одного такого довгожителя, професора, чиїм асистентом був Ріг, але він виглядав як старий.