Читати книгу - "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс"

коли спимо більше або менше за норму, страждаємо від жахіть, втрачаємо апетит або переїдаємо, ізолюємося й відштовхуємо від себе людей, дедалі більше випиваємо чи вживаємо наркотики для самолікування 344. Важливо відриватися від екрана. А соціальна підтримка, коли ми відкриваємося колегам, які працюють із подібними матеріалами, допомагає встояти і відновитися. Зрештою, слід запитати в себе: чи варто передивлятися геть усе? В інтернеті це просто. Але ми не зобов’язані щоразу включатись, як я це, на жаль, зробив із відео стрілянини в Крайстчерчі. Немає потреби закарбовувати такі кадри в пам’яті.

А щодо фізичної безпеки, то я обережний настільки, наскільки вважаю за потрібне. Є певні країни, яких я не відвідую: ви, мабуть, здогадуєтесь які. Однак не бачу підстав для паніки — а лише для виправданої обачності. Наші опоненти можуть спробувати завдати мені шкоди. Але Bellingcat — це вже далеко не одна людина. Упродовж року після розслідувань замаху на Скрипалів у Bellingcat з’явився перший офіс — справжній робочий простір у Гаазі на додачу до поштової адреси в Лестері. Ми найняли директора з розвитку, дослідника даних, адміністративних працівників: штат зріс до майже двадцяти людей. Ми лишилися гнучкими й інноваційними, проте набули авторитету стабільної компанії. Хай я мало чого можу вдіяти, щоб уникнути нападу, — але наші опоненти не можуть удіяти нічого, щоб зупинити наш поступ.

5. Наступні кроки
Майбутнє справедливості
й сила штучного інтелекту

 

 

Вісімнадцятеро чоловіків у помаранчевих комбінезонах навколішки на землі, руки зв’язані за спинами, голови обмотані шматтям. Поряд із ними стоїть бородатий лівієць і зачитує з папірця текст арабською мовою — оголошує бранцям, що на них чекає. П’ятеро бойовиків піднімають автомати і стріляють, п’ятеро жертв із обмотаними обличчями падають долілиць. Потім друга група. Потім третя. Зрештою лишається троє людей на колінах. Звучать постріли. Підпис до цього відео у фейсбуку сповіщає, що жертви були «терористами», яких страчено 17 липня 2017 року в Бенгазі.

Ще 2011 року з Лівії почалися мої спроби онлайн-розслідувань. Минуло шість років — і ось я знову вивчаю конфлікт у цій країні. Але відтоді багато чого змінилося. Колись я прагнув просто знайти факти, тепер же йшлося про справедливість.

Справа Махмуда аль-Верфаллі — бородатого лівійця, чий загін смерті виконував масові страти, знімав їх на відео і постив у фейсбуку, — стала переломним моментом в історії розслідувань за відкритими джерелами. Після падіння Каддафі Лівія роками потерпала від насильства. Головним озброєним формуванням була Лівійська національна армія на чолі з немолодим генералом Халіфою Хафтаром. Верфаллі належав до жорстокого підрозділу спецпризначення — Бригади Аль-Сайка, що входила до складу Армії. У серпні 2017 року Міжнародний кримінальний суд видав постанову про арешт: Верфаллі обвинуватили в убивстві 33 людей у районі Бенгазі за попередній рік 345. Уперше в історії майже всі докази походили із соціальних медіа.

У березні 2015 року я брав участь у панельній дискусії в Стамбулі, присвяченій активізму та відеозаписам із Сирії, що переповнювали соцмедіа 346. Серед аудиторії був поштивий сирієць з організації, яка висвітлювала протести. За його словами, вони з колегами спочатку вірили, що трансляції завадять силам Асада вчиняти такі звірства, як горезвісна різанина в Хамі 1982 року, коли режим криваво розгромив повстання, лишившись поза увагою громадськості. Цього ж разу світ усе бачив, але насильство не припинялося. Заради чого, запитував сирійський активіст, ризикувати життям, створюючи ці матеріали? 347 Це запитання мене переслідувало. Вони ризикували життям, ми вивчали відзняте. Може, вийде стаття від Bellingcat, нехай іще жменька реакцій у твітері, поверхові згадки в новинах. Невже на цьому все й закінчиться? Справа Верфаллі показала, що Bellingcat здатен піти далі за встановлення фактів для новин. Розуміли ми це чи ні, але тепер ми мали діло з юридичними доказами. Часто ми були першими у світі, хто їх виявляв, і єдиними, хто архівував. Наша відповідальність суттєво зросла.

Ми вирішили розібрати сім відеороликів, на які посилався суд у постанові про арешт Верфаллі, щоб точно визначити, що відбувається на цих кадрах, пояснити це громадськості й надати наші експертні висновки прокурорам, аби ті краще розуміли, про що йдеться. По-перше, ми мали геолокувати якомога більше з тих зйомок, тому залучили всіх охочих через платформу для спільної перевірки Check 348. На відео з фейсбуку, де зафіксоване масове вбивство на запиленому майданчику в Бенгазі, Верфаллі, зачитуючи наказ про страту, назвав точну дату. Завдяки цьому ми змогли виміряти тіні за допомогою додатка SunCalc і встановили, що воєнний злочин відбувся о 6:37. З геолокацією було складніше, адже зйомку вели дещо згори, тож у кадр потрапило мало орієнтирів. Можна було розгледіти невиразну відкриту територію, слабкий слід коліс на піску, кілька пагорбів і плями кущів. На якусь мить камера піднялася, захопивши паркан удалині та кілька розмитих будівель.

Ми зробили скриншоти й об’єднали кадри в панораму, зібравши в одному зображенні якомога більше візуальної інформації. У нечітких бетонних спорудах на задньому плані, схоже, бракувало дверей, ніби вони недобудовані. Знайти незавершені будівництва в Бенгазі не так і просто: це велике місто, що багато років потерпало від руйнувань. Однак у твітері користувач @ROELart припустив, що це може бути південний захід Бенгазі. На супутниковому знімку ми помітили, що в цій місцевості пісок помітно сіріший, ніж в інших районах. Є збіг. У вікімапії була згадка про район «китайських будов», як його називають місцеві жителі: забудову розпочали близько 2009-го й зупинили через два роки, з початком громадянської війни. Частину цього району в січні 2017 року захопила Лівійська національна армія. Ми знайшли в мережі фото «китайських будов», і вони були схожі на споруди з відео страти. Аерознімки на Google Earth теж обнадіювали. Проблема полягала в тому, що в районі були сотні однакових недобудов.

На відео із соціальних медіа за червень 2017 року Верфаллі та його солдати викопують бульдозером зброю, яку їхні супротивники сховали поблизу будівельних конструкцій. На задньому плані ми помітили огорожу, подібну до тієї, що промайнула в кадрах страти. На Google Earth знайшлася така огорожа, що вела до відкритої ділянки з плямами рослинності. Ці плями на супутниковому знімку, схоже, відповідали кущам із відео страти. Також вигляд згори показав будівлі й