Читати книгу - "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс"

Дякуємо, що купуєте електронний контент!

Віримо, що Ви не надсилатимете його іншим. Адже кожна гривня — це оплата праці не тільки автора чи перекладача, а й цілої команди людей, які працювали над цим виданням!

Якщо ж ви отримали цю книжку безкоштовно, знайте, що за Кримінальним кодексом України стали співучасником злочину, адже свідомо користуєтеся краденим! І це ваш особистий внесок у беззаконня!

Ніколи не пізно виправити цю прикрість і придбати книжку:

«Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією»

«Наш Формат» — це будувати цивілізовану Україну, де поважають закон.

Ми — Bellingcat

Онлайн-розслідування
міжнародних злочинів
та інформаційна війна з Росією

Переклала з англійської

Орина Ємельянова

«Наш Формат» · Київ · 2022

Bellingcat — незалежна команда розслідувачів, яка першою оприлюднила докази, що Росія відповідальна за катастрофу MH17. Згодом вони викрили агентів ГРУ, які застосували хімічну зброю в британському Солсбері, і почали системну боротьбу з фейками Russia Today та ольгінських тролів.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінз розкриває захопливі деталі цих та інших розслідувань, наголошуючи, що в цифрову епоху диктатори й терористи значно слабші, ніж здається. Тепер кожен злочин залишає сліди в мережі і будь-хто небайдужий може відшукати факти, що розкажуть світові правду.

Перекладено за виданням: Eliot Higgins. We Are Bellingcat: An Intelligence Agency for the People (London, Bloomsbury Publishing, 2021, ISBN 978-1-5266-1575-6).

ISBN 978-617-7973-82-8 (електронне видання)

Усі права застережено. All rights reserved

© Eliot Higgins, 2021

© Eliot Higgins, foreword, 2022

© Ємельянова О., пер. з англ., 2022

© ТОВ «НФ», виключна ліцензія на видання, оригінал-макет, 2022

Я пишу це в перший тиждень квітня 2022 року, коли світ дізнає´ться про жахіття, скоєні росіянами в окупованій Бучі. Методичні звірства росіян проти цивільного населення оприявнюються в таких масштабах, що важко уявити, як можна домогтися сумірної цим злочинам відповідальності.

Упродовж десяти років роботи, описаних у цій книжці, я бачив, здавалося, незліченні звірства, задокументовані у відкритих джерелах: звичайні люди, опинившись у пастці найстрашніших обставин, знімали фото і відео з надією, що винні нестимуть відповідальність за жахливі діяння.

Свого часу я починав досліджувати кадри із зон конфліктів, бо прагнув зрозуміти, що відбувається в тих регіонах. Я не мав особливих амбіцій — лише хотів з’ясувати правду, що криється за тими зображеннями, і кинути виклик тим, хто заперечує дійсність задля власної вигоди.

Однак, зустрічаючи активістів і борців за правосуддя, я почав усвідомлювати, що ці матеріали можуть дати значно більше. Їх треба використовувати не лише для того, щоб розібратися в конфлікті, а й щоб притягнути до відповідальності за злочини, задокументовані звичайними громадянами.

З року в рік Bellingcat стояв на передовій розслідувань за відкритими джерелами — заходячи також на територію журналістики, правосуддя, політики тощо. У 2013 році, коли я почав розповідати про свою діяльність на журналістських і правозахисних конференціях, аудиторія реагувала так, наче я показував захопливі карткові фокуси: вражає, але це лише штукарство, нічого серйозного.

Проте розслідування катастрофи рейсу MH17 Малайзійських авіаліній, збитого на Сході України 2014 року, показало: ці нібито фокуси ведуть до реальної відповідальності. За допомогою напрацювань Bellingcat репортери на місцях встановлювали факти, які в іншому разі лишилися б невіднайденими. На тлі безупинного потоку дезінформації від Російської Федерації та її союзників наші ретельні й прозорі розслідування відкривали загалові правду — задовго до того, як офіційне кримінальне слідство було готове оприлюднити свої перші знахідки.

Саме тоді розроблені Bellingcat методи роботи з відкритими джерелами почали усталюватись як правомірні, загальнодоступні, відтворювані способи розслідувати воєнні злочини й не тільки. Працюючи над справою MH17, ми знайшли докази прямої участі Росії у конфлікті в Україні, зокрема артилерійських обстрілів через кордон і присутності на території України цілих підрозділів російської армії. Та, на жаль, навіть із визнанням розслідувань за відкритими джерелами все ще бракувало подальших дій і правосуддя. Ми документували злочини, але, здавалося, це майже ніколи не тягло за собою відповідальності винних — хіба що засудження на словах і кивання пальчиком.

Така безкарність лише заохочувала злочинців, які бачили: хоч якого зла вони завдають цивільному населенню — від хімічних атак у Сирії до збиття авіалайнера в Україні, — відчутних наслідків не буде.

Натомість від бездіяльності будуть болісні наслідки для України.

Утім, надія на відповідальність є. Довкола конфліктів у Сирії та дій Росії в Україні 2014-го сформувалися мережі співпраці між організаціями, готовими діяти разом заради правосуддя й долучатися до роботи міжнародних механізмів, що з’явилися в перші ж тижні нинішнього конфлікту. Чималу частину організаційної співпраці, яку я спостерігаю зараз, ще кілька років тому годі було уявити. Багато організацій, задіяних у сфері правосуддя й відповідальності, включили у свою методологію докази з відкритих джерел; вони поділяють цінності співпраці й обміну інформацією, основоположні для розслідувань за відкритими джерелами.

Поки я пишу ці слова, розслідувачі з Bellingcat збирають, перевіряють, архівують тисячі воєнних відео та фото із загальнодоступних джерел — і застосовують методи, розроблені за останнє десятиліття моєї роботи. Вони дбають, щоб ця інформація не лише відповідала критеріям для використання в судових провадженнях, а й була у відкритому доступі, щойно