Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Чоловік був налаштований більш ніж рішуче. Почав масажувати ніжний отвір, входячи вказівним пальцем все глибше.

Лола спробувала усунутись, відповзти.

- Лялечка, ми ж з тобою домовлялися, - відрізав. - Наступна гра – за участю твоєї попки. Так?

Лола не пригадувала, щоб давала згоду на таке.
Але ж вона готувалася. Може, все пройде не так вже й погано? Вона розуміла, що чоловіка вже не зупинити. Отже або він візьме її силою, грубо, як спочатку в рот, або треба розслабитися. "І отримати насолоду" - додала про себе, посміхнувшись. Все ж таки вона була оптимісткою.

- Трахалася так раніше? - грубо спитав.

- Н-ні, - запинаючись, відповіла.

- Ну що ж, колись буває вперше. Так, лялечка?

Лолі зовсім не хотілося, щоби це було. Ні вперше, ні вдруге. Ні взагалі колись. Навіщо таким займатися, якщо можна отримувати задоволення від традиційного сексу? Але дівчина розуміла, що сьогодні їй краще підкоритись чоловікові, зробити так, як він говорить. Не пручатися.

- Прогни спину, відстовпи попу вище. А голову поклади на ліжко.

Лола зробила все, як він сказав.

- А тепер дихай. Глибоко та нечасто. Я входитиму в ритмі з твоїм диханням.

Лола зробила глибокий вдих, потім видих. Знову вдих, і відчула, як член Гордея притулився до неї. Видих – легке натискання. Вдих - натискання посилилося, видих - трохи відступило.

На п'ятому вдиху, коли Лола зосередилася на диханні, чоловік різко штовхнувся вперед. В неї. Ввівши велику багряну головку.

Різкий біль, наче там щось порвалося, прошив дівчину ззаду, вздовж хребта. Наче їй кіл у спину встромили.

- Дихай! - майже крикнув Гордій. - Чуєш? Дихай!

Лола намагалася, як могла, але повітря чомусь відмовлялося проникати у легені. Жодна пробка не могла зрівнятися з тим, що відбувалося зараз. Її розрізали на частини, живою, без наркозу.

Чоловік потягнув її на себе, змусивши підняти тулуб з ліжка, і цілющий кисень прорвався всередину. А разом із видихом вирвався крик:

- А-а-а! Боляче!

Але чоловік, як і раніше, залишався в ній. Біль так і не йшов.

- Давай, лялечка. Вдих-видих.

Лола постаралася зробити так, як він каже. Втягнула повітря через зуби, а потім видихнула, витягнувши губи трохи вперед. Ще раз. І ще. Але нічого не змінювалося. Біль залишався дуже сильним.

Гордій сказав, що анальний секс – це приємно? Хай би сам спробував. А потім говорив.

Тим часом на черговому вдиху чоловік штовхнувся глибше. О боги! То вони ще не закінчили? Він рухатиметься? Тоді краще одразу померти!

Гордій знову нахилив її вниз, щоб вона лягла головою на ліжко.

- Розслабся, дівчинко. Давай, впусти мене. Зараз стане легше.

Лола не вірила, що стане легше. Тільки якщо він дасть їй спокій.

– Будь ласка, не треба… – тихо попросила. Майже прохникала.

- Лялечка, треба. Все одно ми колись це зробимо. Чому не зараз.

– Будь ласка, – сльози виступили на очах. - Зупинися. Мені боляче.

Але чоловік знову штовхнувся. І ще раз. І ще. Поступово намагаючись проникнути все глибше. І глибше.

- Ось так, моя гарна. Моя солодка, - видихнув їй між лопаток, нахилившись вперед. - Потерпи трохи. Бл@дь, як же в тобі добре.

Гордій явно кайфував від того, що відбувається. А по обличчю дівчини текли сльози. Їй було і боляче, і соромно, і принизливо. І ще дуже прикро, що він не звертає уваги на її прохання. На те, що дуже боляче.

Чи вже не дуже?

Начебто й справді полегшало. Потім ще трохи.

Чоловік рухався неглибоко, акуратними рухами. Але все одно нікуди не йшло відчуття, що її розривають. Що товстою палицею таранять нутрощі.

- Я майже весь у тобі... Ссука... А-а-а...

Лола не розуміла, чому потрібно увійти так, щоб "весь". Невже не можна було обережно трохи увійти. Не рвати її на частини, як останню повію.

Ось сильний поштовх, і Лола відчула, що її сідниць торкнувся пах чоловіка. Він таки увійшов на всю довжину!

- Розумниця моя. Лялечка моя. Смачна...

Чомусь згадалося, як він говорив це слово після корпоративу. Що вона смачна. Тепер ось також.
Тільки тоді він ніжно цілував її і вдихав запах волосся. А тепер майже насильно запхнув член їй у попку на всю довжину.

Боже, як вона до такого дійшла? Вона ж хотіла романтики. Принца. А зараз стоїть на колінах, у позі максимального підпорядкування, і чоловік, який має бути принцом, трахає її ззаду. Боляче трахає. Не шкодуючи. Глибоко. Швидко. Жорстко.

Гордій справді збільшив амплітуду рухів і вбивався до Лоли з усім натиском, на який був здатний. У нього ніби демон вселився. Він не міг зупинитись. Трахав, трахав ... Практично ґвалтував. Майже забув, що Лола – все-таки людина, а не лялька.

По щоках дівчини знову простяглися дві мокрі доріжки. Вона не могла чинити опір, розуміючи, що зробить тільки гірше. Але й терпіти це стало просто нестерпно.

Гордій мав рацію - біль майже пішов. Але відчуття приниження та використаності, бруду, вульгарності всього, що відбувається, все посилювалося. Від збудження після ласок чоловіка не залишилося й сліду. Усе витруїли емоції. Негативні емоції. І ще знання, що такого не мало статися. Але це є.

Чоловік раптом засмикався швидко і, як зрозуміла Лола, нарешті кінчив. Можна було видихнути з полегшенням.

Але, як виявилось, Лола рано зраділа...