Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

Розділ 39

*****************************************************************************

Ми під'їхали до офісу. Я трохи ніяковіла через те, що мінімум людей так з двадцять стояло на вулиці та курили.  Вадим вийшов з машини, відкрив мені двері, подав руку. Озирнувшись я вже побачила на собі купу поглядів, і чікуля яка дивилася на нас з такою злістю, що мені стало трохи страшно.

  

  Проходячи повз натовп, Вадим привітався, і звернувся до співробітниці відділу кадрів: 

  

  - Аліса Георгіївна, прошу Вас надіслати до мене жінку на заміну вакансії секретаря.  А Жаклін переведіть до когось іншого. 

  

Жінка сказала, що через пів години вже буде заміна. Я обернулася і подивилася на чікулю. Вона, вже підібгала свої губки та жалісно дивилася на Вадима, але щось сказати не наважувалася. 

  

- А тепер, малятко, працювати та ще раз працювати.  Нам потрібна ця колекція! - Він підштовхнув мене до ліфта, і ми поїхали.- Сьогодні відразу по закінченню спускайся униз, поїдемо в ресторан, повечеряємо.-  З цими словами ліфт відкрився на моєму поверсі, Вадим швидко мене поцілував та поїхав на свій поверх. 

  

З дурною посмішкою виходжу з-за рогу і хочу піти до свого кабінету, як тут неочікувано помічаю Наталю Борисівну. Вона притулилася до столу Алінки стегнами та схрестивши руки на грудях дивиться на мене, і в її очах тільки злість і ненависть. 

  

Ну що, Туманова, зараз отримаєш по самі помідори!

  

- Добрий ранок, Наталя Борисівна.  - Я підходжу до неї ближче. Те, що вона чекає саме на мене, сумнівів не залишалося. 

  

  - Олеся Ігорівна, доброго ранку.  - Вона каже це таким голосом, що мені  аж трохи стає млосно.  - Олеся, Ви мені здавалися не дурною дівчинкою.  - Вона оглядає мене з ніг до голови.  - І, здавалося, що у нас з Вами була серйозна розмова, з приводу того, як Ви будите підійматися кар'єрними сходами. 

  

- Так, була! — Тихо відповідаю я, але очі ховати не збираюся, мені не подобається те яким тоном вона це говорить. 

  

  - І що ж, Олеся, Ви все ж таки вибрали шлях не йти по цих сходах з гордо піднятою головою, а дертися на неї рачки?  - І дивиться на мене, чекає на мою реакцію.

  

  - Наталя Борисівна, почнемо з того, що РАЧКИ, як Ви висловилися, я нікуди дертися не збираюся.  - Підвищеним тоном починаю я.- А те, що у нас з Вадимом Олександровичем відносини, вибачте, але так вийшло і це не була спланована акція.  - Я хочу вчепитися в патли цій бабі та просто прокатати її дупою по підлозі, але я не буду опускатися до такого рівня. 

  

  - Олеся, Ви й справді думаєте, що у Вас стосунки?  - Вона істерично сміється.  - Вадим в принципі не готовий ні до чого серйозного, а Ви зараз ламаєте собі життя і кар'єру.  - Ох, Господи, переживає за мене?  Серйозно? 

  

  - Я звільнена?  - Різко питаю я. 

  

  - Ні, Олеся, ти не звільнена.  Не мені розв'язувати це питання, але судячи з того який шлях ти вибрала, то він явно приведе тебе до логічного кінця. - В її очах я бачу тільки ненависть. 

  

  - Вас не влаштовує моя робота, мої малюнки, я не встигаю за термінами?  - Я говорю впевнено і дивлюся їй в очі. 

  

  - Ні, Олеся, поки мене все влаштовує.  Але ... - Я обриваю її, не хочу більше чути її коментарі на рахунок мого особистого життя. 

  

  - Тоді дозвольте мені піти до свого кабінету і продовжити мою роботу над ескізами. А те, як Ви намагаєтеся влізти в моє особисте життя і дати мені пораду... Ви мене вибачте, але Ви мені не мама, щоб радити, як і коли мені що робити!  - Я закінчую свій монолог і зло дивлюся на неї. 

  

  - Ти пожалкуєш!  - Вона вже сичить мені у відповідь. 

  

  - Можливо і так, але це тільки моє рішення, як і те, що мені робити!  А тепер, вибачте, мені час працювати!  - Розвертаюся і швидко йду до свого кабінету, відчуваю погляд який пропалює мою спину. 

  

У кабінеті ще певний час я намагаюся взяти себе  в руки.  Я зла, я дуже зла!  Я ніколи не любила людей, які лізли без мила в п'яту точку. Яке взагалі її собаче діло???  Вона явно не байдужа до нього!!! 

  

Алінка залетіла до мене в кабінет під час обіду, з двома салатами з кафе.  Вона хотіла поділитися зі мною подробицями.  Спочатку хвилин десять розпиналася про те яка зла сьогодні Наталя.  Я промовчала про нашу сутичку. 

  

Потім про те, який класний її новий бойфренд, що він чоловік її мрії, і як у них все класно, і що такого сексу вона не очікувала.  Її очі блищали як два діаманти.

Я своєю чергою поділилася своїми подробицями про мою ніч, і ми перемивали кісточки нашим чоловікам. 
 

***********************************************************************

Мої любі))) Я дуже рада, що нас стало більше!) Буду дуже вдячна за коментарі, допоможіть мені зрозуміти -  Вам подобається чи ні? І дуже прошу, підписуйтеся на мене))) Своєю чергою обіцяю Вам нові, захопливі історії)) Дуже гарячі та цікаві)) Кому цікава історія Аліни та Олексія?)) Є такі?)) Не залишайтесь байдужими, ваша віддача дуже важлива для мене!

*************************************************************************

  

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно