Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

Андрій..

Досі не можу повірити, що вона тут, поряд, і зовсім не проти того що ми зараз розпочали...

У паху шалено боляче, здається ще трішки і я просто вибухну від надлишку емоцій.Дію обережно, ніжно, крок за кроком щоб не налякати її..

Знаю вона хотіла про щось поговорити, але хіба це зараз важливо, коли між нами ось така хімія..

Більшість наших розмов завершуються нічим, розбіжностями у поглядах, сварками.А мені так не хотілося б зараз уплутуватися у всю цю паутину буденності.

Наш порив перериває телефонний дзвінок..

У цей момент її наче пронизує струмом, Мар'яна відсторонюється від моїх обіймів, але я не готовий її відпускати..

Одним рухом повертаю її назад у кільце своїх рук, міцно утримуючи..

-Чорт Макаре ти так не вчасно..Що у тебе..

-Я завжди вчасно..У мене є новини..

-Кажи давай,- я дивлюся на Мар'яну, вона робить вигляд що їй зараз цікаво море, коли у мене все палає від нетерпіння..

-Я знайшов ще одного спонсора, і якщо нам пощастить і ми зможемо докладно пояснити свою економічну позицію то про ніякі кредити не може бути й мови..

-Ух ти..Чудово, до завтра це почекає?

-Ні..Ми через півгодинки будемо в готелі, такщо бери в руки свого супер крутого фінансиста і гайда в клуб.Адресу якого я скину смс..

-Добре я тебе зрозумів- я скидаю дзвінок, і дивлюся на Мар'яну, вона звісно все розуміє, хоча я чорт забирай ніфіга не радію цьому..

Скільки старання, бажання коту під хвіст..

-Може не підемо- видихаю їй у скроню- я зараз же все відміню..

-Ні..Не смій- різко відрізує, здається здоровий глузд приходить до неї набагато швидше за мене- це знак..

-Який ще знак?Що ти собі ще там намалювала у своїй чарівній голівці?

-Ми не можемо знову розпочати стосунки..

-Мар'яно не зли мене..Я іноді офігіваю від твоїх закидонів,я хочу цього, ти теж..Що може бути вище бажання?

-Обставини Андрію, обставини..Між нами досі ще багато таємниць, і поки ми їх не обговоримо ні про які стосунки й мови не може бути..

-Гаразд..Окей!Давай так, не будемо нагружати голову перед зустріччю, відразу після переговорів я  весь твій..

-Згода, після зустрічі- вона тяжко видихає наче з полекшенням, а мені нічого не лишається як поцілувати її в скроню..

Повернувшись до готелю кожен прямує до свого номеру.

Потрібно переодітися і привести себе до належного вигляду.Всетаки шорти і футболка явно не в стилі ділових переговорів..

На телефон приходить смс сповіщення від Макара.Як і обіцяв адреса клубу неподалік від готелю..Це чудовий заклад, я декілька разів бував там..

Приміщення розділене окремими кабінками, заставленими зручними диванами і столиком по центрі.Просто ідеальне місце для того щоб вирішити важливі питання.

Мар'яну помічаю у холі готелю.Вся така тендітна, вишукана.На ній білий діловий костюм, волосся зібране у високий тугий хвіст..Ось тільки взуття без підборів, вона просто ненавидить їх і віддає перевагу зручному взуттю.В даний момент це білі балетки які ідеально пасують під одяг..

-Ти прекрасна- не стримуюся щоб не обділити її компліментом і не поцілувати у скроню- готова?

-Так.Ходімо.Не гарно запізнюватися на такі важливі зустрічі чи не так?- вона намагається посміхнутися але голос тремтить, видно що хвилюється хоч ніяк цього не озвучує..

Для впевненості беру її за руку та разом виходимо із готелю.

Вона не перечить і не вириває, і це мені додоє мужності..Ніякі переговори не страшні коли поруч іде та що буде міцно тримати тебе за руку.

До клубу йдемо пішком, оскільки навпрошки туди рукою подати..На вході нас зустрічає Макар, який схоже теж хвилюється не менше нашого.

-Привіт, я Макар- посміхається моєму помічнику і подає руку..

-Мар'яна.Сподіваюся ми зможемо успішно попрацювати..

-Така прекрасна помічниця це вже залог до успіху.

-Ну все годі.Ходімо..- я не ревную, просто в нас обмаль часу, хочеться пошвидше розібратися із цим спонсором і присв'ятити залишок часу своїй коханій жінці..

Вітаємося з людиною у смокінгу.На вигляд мировий, стриманий чоловік.Думаю ми зможемо дійти згоди..Хоч за те що час від часу ловлю його зацікавлений погляд на Мар'янці мене дещо дратує.Оправдовую це тим що вона в мене красива жінка, і вона просто не може не зацікавити чоловіків.Це було б не чесно по думці до неї.

Більше години йде на те щоб увести його у курс справи, і напрямок нашої діяльності..Ми  розповідаємо всі задуми, нюанси, і я бачу що щось таки зацікавило його в цьому..

Далі справа за Мар'яною..Її основна місія витягнути з цього мецената побільше фінансів, щоб ми ні в чому собі не відмовляли..

-Думаю нам потрібно лишити їх на одинці.Всетаки в фінансах ми шаримо менше- раптом каже Макар

-Можете почекати нас зовні.А ми з Мар'яночкою про все домовимося- він киває моїй помічниці на що вона лише посміхається, я ж намагаюся стримати свою ревність.

Все таки нічого в цьому поганого не має..

Ми з Макаром покидаємо кабінку і засідаємо біля бару, в очікуванні вердикту від цього чоловіка..

-Андрію ти чи не ти?- раптом лунає з-за спини в голосі якого я впізнаю свого товариша..

-Макс!Старий!Яким вітром друже..- тисну руку і знайомлю з Макаром..

-Та ось трішки відпочиваю, трішки працюю..Скільки ж ми не бачилися чортяко..Де пропадав

-Те саме можу спитати і в тебе..

-Я знаходив себе..

-І як знайшов?

-Цілком, а ти як?Тусуєш чи по справах..

-Я тут у справах..Ми з Макаром розпочинаємо свою справу і активно шукаємо спонсорів, з одним з них у нас запланована зустріч,- киваю на кабінку біля якої стоїть один охоронець..

-Ооо.Це ти про Марковського зараз?

-Ти його знаєш?- що ж здається у мене є шанс дізнатися більше про цю людину..

-Ну що я можу тобі сказати..Дядько він толковий, зіштовхувалися ми декілька разів по роботі, але є в нього одна слабкість..

-Справді?І яка ж?- надпиваю зі склянки чергову порцію алкоголю, що власне робить і Макс..