Читати книгу - "Ти мене (не) підкориш. Книга перша, Єва Басіста"

- Добре, піду, - кладу пальто на ліжко. - Тільки переодягнуся у щось зручніше та не таке жарке.

- Буду чекати у вітальні, - обертається та йде, залишаючи мене наодинці.

Закочую очі. Як витримати ці вихідні? Мені некомфортно знаходитися з ним поряд, бо… Я можу заперечувати все, не брати до уваги, махати рукою, але ніяк із голови не йдуть поцілунок та обійми.

Сварюся на себе, коли їх згадую. І пригадується не тільки сам факт, а разом із ними ті медові відчуття, які звивалися в мені, викликаючи думки про які трішки соромно озвучувати. Проте навіщо я зараз цим ламаю собі голову? То було секундне помутніння розуму та не більше.