Читати книгу - "Шлюбна ніч, Каміла Дані"

— Мамо, а розкажи, як ви з татом познайомилися.

Я, здається, навіть дихати перестаю. Сп'яніння від поцілунку зникло вмить, і я натягуюсь, як струна.

— Нехай тобі тато розповість, — стомлено відповідає Єва.

— Ну, добре. Тату, давай тоді ти, — шепоче дитина. Підсуваюсь ближче до жінки та кладу руку на талію. Чую, як стукає її серце, і занадто часте дихання. Знаю, що дуже сильно притягнув її до себе, але сил боротися з бажанням бути ще ближче немає. Зануривши свого носа у її волосся, починаю розповідати те, що нікому ніколи не говорив.

— Вперше я побачив твою маму в університетському парку. Вона була неймовірно гарною і живою. Сміялася, щось читала, не помічаючи нічого. Мене, звісно, теж, а я не міг себе змусити підійти. Я боявся, сам не знаю чого. Я притулився до дерева і пів години дивився на дівчину, не міг відірвати погляду від цього прекрасного видіння. Це тепер розумію, що твоя мама тоді вкрала моє серце назавжди…