Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"

Ігнат

Це найкращий новий рік та день народження за останні десять років. Єва вагітна. У нас буде малюк. Чи хотів я раніше дітей. До зустрічі з Білосніжкою, ні. Мене все влаштовувало. Секс без зобов'язань та наслідків. Щоночі різні. Думаєте, я боявся сім'ї та дітей! Ні. Просто діти повинні рости в сім'ї, де панує гармонія та любов. Я ріс у такій родині. А мені найчастіше траплялися просто доступні. Але коли мені доля подарувала Єву і вона спромоглася розпалити в мені ці почуття, я навіть не помітив, як закохався. До безпам'ятства. Один раз і назавжди.
Останній тиждень я довго думав над подарунком для неї. І раптовий дзвінок Марка з пропозицією про продаж будинку мені допоміг визначитися з вибором. Адже моя квартира не підходить для сімейного життя. А вже в будинку ми з Євою створимо затишне сімейне гніздечко. Я думав, що моїм подарунком Єва буде шокована, але як же я помилявся. Те, що я побачив у коробці, вибило всю землю з-під ніг. Час зупинився, у легенях не вистачало повітря. Я задихався від щастя. Не міг повірити. Раптом доля подарувала мені те, у що я не вірив і про що боявся мріяти, побоюючись розчарування. Вона подарувала мені любов та сім'ю.

Сьогодні ми розповіли про дитину нашим батькам. Вони були шоковані. Тепер на нас з Євою чекає гіперопіка та турбота. Батьки вже планують, як будуть ходити з онуком на рибалку, мами вже планують список покупок. Втім, ми ще від них приємно втомимося. Шкода, що не можу поділитися цією радістю з Глібом. Мені його не вистачає. Від Христини немає звісток. Від слова зовсім. Єва сумує.

Ми їмо втомлені та щасливі додому. Єва сидить і практично засинає. Втомилася бідолаха. У неї розпочався токсикоз. Ми з її батьком наполягаємо, щоб вона поки що перестала займатися рестораном. Але ж вона трудоголік і своє дітище залишати не хоче. Мій майбутній тесть все ж таки вирішив, що поки він займатиметься її бізнесом. Просто поставив Білосніжку перед фактом, не даючи їй можливості заперечити.

Раптом пролунав звук її телефону. Прийшло повідомлення. Єва відчиняє, читає.

- Ігнат? - голосно скрикнула вона.

- Що рідна?

- Мені зараз шкільна знайома написала, що бачила Христину у Вірменії.

– Що? - хотів різко загальмувати, але згадав, що Єва в машині. Тож просто повільно з'їхав на узбіччя.

- Це ще не все! Лалі пише, що Христина вагітна і їй мабуть скоро народжувати, тому що у неї великий живіт. Пише, що бачила її одну з якоюсь дівчиною. Ігнат, що робитимемо? Поїхали до Гліба!

- Так поїхали звичайно. Тільки зараз я наберу Ярика. Нехай замовить на завтра квиток Глібу до Вірменії.

Поки розгортаю авто, набираю свого помічника. Даю завдання. До будинку Гліба ми приїхали швидко. У його вікні не світиться світло, але тачка його на парковці. Значить вдома. Головне, щоб відкрив.

Прошу Єву не бігти сходами. Та яке там. Починає тарабанити у двері, дзвонить у дзвінок. Тиша. Ні Гліб. Ми не підемо. Ти окриєш ці чортові двері або я її виб'ю.

- Гліб відкрий, - кричу, бо здають нерви - я знаю ти вдома. Відкрий. Це терміново. Потрібно поговорити. 

Знову тиша. Ось же засранець, вдає що мене не чує. Я не відступлюсь.

- Якщо ти не відкриєш, я виб'ю ці двері до чортової матері. Гліб, це стосується Хрис.... - не встигаю домовити, оскільки двері різко відчиняються.

- Що? Що ти сказав? 

- Давай ти нас спочатку впустиш! Чи усім сусідам розповідатимемо? 

Відходить убік, пропускаючи нас у квартиру. Ми сідаємо на диван і мовчимо, він закипає. Помічаю що у квартирі бардак, купа пляшок, отже, знову п'є. Гліб неголений, пом'ятий.

- Друзі не тягнить. Що з нею? 

Єва піднімає очі, робить глибокий вдих. 

- Гліб, з нею все добре. 

- Далі, не мовчи. - кричить він.

- Вона у Вірменії. Повернулася додому. Але це ще не усе.... - Єва замовкає, дивиться на мене.  

- Ну. - вибухає. Єва лякається від його крику, здригається, притискається до мене. 

- Не кричи, - кричу на нього я - Єві не можна нервувати. Ми чекаємо на малюка. 

- Вибач. Єв, не хотів. Вітаю. - намагається заспокоїтися, але у нього це погано виходить. 

- Коротше Гліб, Христина вагітна. Від тебе. Їй народжувати скоро. Дуже скоро. Так що приводь себе в порядок, квиток я на завтра тобі забронював. Дуй до неї, роби що хочеш, але поверни її. Зрозумів? І спробуй тільки наламати дрів. Вб'ю.- кажу я. 

Гліб у повному шоці, він погано розуміє, що я йому щойно сказав.

- Гліб? - покликала його Єва, - відео з камер Христина бачила учора. Вона дзвонила, говорила що ти винен. Я не стрималася і скинула їй. 

- А звідки ви знаєте, що вона вагітна?

- Мені вчора стара шкільна знайома написала, що бачила її з великим животиком. Саму. А далі усі пазли склалися. Якби вона не чекала на малюка, вона б тут залишилася. Напевно.... Так що Гліб, поверни її. 

Тільки зараз я усвідомив, що і Гліб стане батьком. Я дуже радий за нього. Головне, щоб він повернув Христину. А то ми з Євою його приб'ємо.