Читати книгу - "Санта-Клава і Дон Дракон, Аграфена Осіння"

Коли втомлені учасники снігового дива, що настрибалися і насміялися, із задоволенням розглядали результати своєї роботи, Лілі раптом перестала усміхатися і тихо запитала:

– Санта-Клаво, а ти можеш ще одне бажання виконати?

– Я не всемогутня, дитинко, – серйозно попередила Волошка. – Не всі дива мені по силі. А що б ти хотіла, люба?

– Щоб ти лишилася сьогодні зі мною. Нехай свято продовжиться, хоча б поки я не засну.

Клавдія розгублено подивилася на покоївку. Але та лише руками розвела.

– Вам вирішувати. Пан Древіон не гнівається на те, що приносить радість його дочці.

Значить, Клава може сьогодні ще трохи попрацювати нянею. Що ж, це їй тільки на радість. Коли вечеря, перевдягання, вечірні процедури та знайомство з особняком одного з найбагатших драконів міста були позаду, гостя відвела дитину до її спальні, посадила до себе на коліна і почала тихо розповідати стару дивовижну казку, яку сама слухала в дитинстві.

Лілі притулилася до неї, немов до рідної людини, і Клава відчувала, як на душі стає тепло і спокійно. Це був момент, якого вона боялася і хотіла одночасно. Хоч на мить вона змогла відчути себе мамою, від щирого серця бажаючи подарувати Лілі всі ті почуття, що мріяла дати своїй дитині.

– Як би я хотіла, щоб ти була моєю мамою, – раптом прошепотіла маленька. – Ти найдобріша у світі.

Цієї миті Волошка була щаслива. Справжнім теплим щастям, яке не купиш за жодні гроші. Вони обидві так і заснули, вклавшись та міцно обіймаючись. Прокинулася дівчина раптово, наче хтось її штовхнув. Вона розплющила очі й побачила господаря, що недбало спершись на одвірок, уважно її розглядав.

– Ох, – пошепки вигукнула вона, підхоплюючись, – вибачте мені, будь ласка.

Кинула швидкий погляд на настінний годинник. Вже незабаром дванадцять! Ось це вона набігалася, що в чужому приміщенні заснула, як у себе вдома.

– Мені час, – дівчина дбайливо поправила Лілі ковдру і попрямувала до дверей.

– Я відвезу.

– Не треба, дякую, – Клава посміхнулася. – Я на машині.

Вона швидко збігла по сходах на перший поверх, взулась і стягнувши з вішалки пальто та шапку, кинулась до дверей, навіть не підозрюючи, яким зачарованим поглядом провів її господар будинку.

Дипломована побутова магічка виконала на сьогодні все, що було заплановано, і навіть більше. Отже, день прожитий не даремно. А через кілька хвилин настане новий день і Новий рік. Значить життя триває.

Вона ще не знала, що сьогоднішнє помилкове замовлення надалі повністю переверне все її життя. Адже найвищі сили іноді можуть дуже щедро обдарувати безкорисливу світлу душу. Нехай навіть за допомогою дракона, дочці якого вона подарувала частинку своєї душі. Її тепла і любові вистачило, щоб Лілі піднялася в небо маленькою срібною драконицею і полетіла крило до крила зі своїм батьком над містом, гучним ревом сповіщаючи про народження нової дракониці.

Але свій подарунок від Дона-дракона, Клавдія Волошка отримає лише наступного Нового року, коли подарує своєму чоловікові довгоочікуваного сина.

Кінець