read-books.club » Бойовики » Аптекар 📚 - Українською

Читати книгу - "Аптекар"

157
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Аптекар" автора Стефані Маєр. Жанр книги: Бойовики. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 4 5 6 ... 142
Перейти на сторінку:
Один хотів її застрелити, інший — заколоти, а третій — пробити їй мозок ломом. І жодна з цих спроб не зазнала успіху, бо всі напади прийняла на себе подушка. А потому її супротивники померли.

Невидимий, але дуже їдкий газ нечутно заполоняв маленьку кімнатку — за дві з половиною секунди, відколи дроти від’єднались. Після цього життя у найманого вбивці тривало приблизно п’ять секунд, залежно від його зросту та ваги. І то були неприємні п’ять секунд.

Суміш у її ванні була іншою, ніж вони використали, убиваючи Барнабі, але дуже подібною. Це був найпростіший спосіб убити когось швидко й безболісно з-поміж тих, які були їй відомі. До того ж то був відновлюваний ресурс, на відміну від решти її зброї. Єдине, що їй було потрібно, — це добрий запас персиків та крамниця з обслуговування басейнів. Нічого з того, що має обмежений доступ чи навіть поштову адресу, — нічого, що її переслідувачі могли б відстежити.

Вона справді розлютилася через те, що вони знову її знайшли.

Вона лютувала, відколи прокинулась учора, і з плином часу сердилася ще більше, ніж тоді, коли готувалася до цього.

Вона змусила себе подрімати, а потім усю наступну ніч мчала за кермом у першій-ліпшій машині, яку орендувала за погано підробленою посвідкою особи на ім’я Тайлор Голдінг та нещодавно отриманою кредиткою на це ж ім’я. Сьогодні рано- вранці вона приїхала до міста, у якому найменше б хотіла бути, і через це її лють досягла наступного рівня. Повернувши авто у «Герц» поблизу Національного аеропорту Рональда Рейгана, вона перетнула вулицю, діставшись до іншої фірми, і там винайняла інше авто з номерами округу Колумбія.

Півроку тому вона зробила б усе інакше. Забрала б свої пожитки з маленького орендованого будиночка, продала б своє тодішнє авто на «Крейгслісті», купила б нове за готівку в когось, хто нічого не реєструє, а потім кілька днів би їхала, допоки не дісталась би якогось містечка середніх розмірів, яке видалося б слушним. І там розпочала би процес виживання спочатку.

Однак зараз у ній жевріла та дурна надія, що Карстен каже правду. Млява надія. Проте сама по собі вона була б слабенькою мотивацією. Було щось іще: слабка, але дратівлива тривога, що вона знехтувала відповідальністю.

Барнабі рятував їй життя. Знову й знову. Щоразу вона виживала після чергового замаху завдяки тому, що він її застеріг, навчив, підготував.

Якщо Карстен брехав їй — а на 97 відсотків вона була переконана в цьому, — влаштовуючи засідку, тоді всі його слова — неправда.

У тому числі те, що вона їм потрібна. А якщо вона не потрібна, то вони знайшли для цієї роботи когось, хто настільки ж здібний, як і вона.

Можливо, вони вже давно знайшли їй заміну, можливо, повбивали всю групу працівників через усе, що вона знала, але вона в тім сумнівалась. Відділ мав гроші та доступ до всього, але одного йому завжди бракувало — персоналу. Знайти, зростити й навчити цінного кадра, як вона чи Барнабі, — вимагало часу. Людей із такими здібностями не виростиш у пробірці.

У неї був Барнабі, щоб її врятувати. А хто врятує дурне дитя, яке вони завербували після неї? Новачок буде надзвичайним, як і вона була, але вона чи він будуть сліпі перед найістотнішою складовою праці. Забудь про службу своїй країні, забудь про спасіння невинних життів, забудь приладдя за останнім словом техніки та інноваційну науку й про необмежений бюджет. Забудь про семизначну зарплатню. А як щодо просто не бути вбитим? Безсумнівно, людина, яка зараз обіймає її колишню посаду, гадки не мала, що її виживання під загрозою.

Як би їй хотілося застерегти ту людину! Навіть попри те, що вона не мала стільки часу, скільки Барнабі присвятив їй, допомагаючи. Навіть якщо це була б просто розмова: Отак вони винагороджують таких, як ми. Будь готовим.

Але такого варіанта не було.

Вона витратила цілий ранок на приготування. Вона зареєструвалась у «Брейскотт», маленькому бутік-готелі, під ім’ям Кейсі Вілсон. Ця посвідка особи не була переконливішою за Тейлор Голдінг, але в мить, коли вона реєструвалась, дзеленчало дві телефонні лінії, тому зайнята реєстраторка не надто придивлялася. У них є вільні кімнати так рано, але Кейсі доведеться сплатити за додатковий день, адже реєстрація заїзду не починається до третьої години. Кейсі, не заперечуючи, погодилась на умову. Реєстраторці наче полегшало. Вона усміхнулась Кейсі, уперше по-справжньому на неї подивившись. Кейсі опанувала тремтіння. Байдуже, чи запам’ятала та її обличчя. Кейсі змусить себе запам’ятати у наступні півгодини.

Кейсі використовувала імена, якими називалися і чоловіки, і жінки. Цю стратегію вона ретельно вивчила у течках зі справами, якими Барнабі її годував, — так зазвичай вчиняли справжні шпигуни, поза тим, це ж саме підказує здоровий глузд, до того ж письменники, які пишуть художні твори, також добре цього навчились. Логіка в тому, що коли шукатимуть у цьому готелі жінку, то почнуть із суто жіночих імен у журналі реєстрації, штибу Дженіфер чи Кейті. Їм знадобиться перевірити все ще раз, щоб переглянути всіх Кейсі, Террі чи Дрю. Хай скільки часу вона виграє — для неї добре. Одна запасна хвилина, можливо, врятує їй життя.

Кейсі похитала головою наполегливому носієві, який підступився до неї, пропонуючи свої послуги, і покотила свою єдину валізку за собою до ліфта. Вона відвернулася від камери на панелі керування. Щойно зайшовши в кімнату, вона добула з валізи кейс і чорну сумку з короткими ручками на блискавці. Окрім цих двох речей у її валізі нічого не було.

Вона зняла яскраву фланелеву куртку, через яку її светр та рівні чорні штани мали діловий вигляд, і повісила на гачок. Светр був сколотий на спині та облягав її фігуру. Вона прибрала шпильки, щоб він вільно звисав на ній, завдяки чому вона обернулася на нижчу й, можливо, молодшу людину. Вона стерла помаду й майже всю косметику з очей, потім поглянула, що вийшло, у велике люстро над туалетним столиком. Молодша та вразливіша; а мішкуватий светр натякав, що вона в ньому ховається. Їй здалося, що цього досить.

Якби вона знала, що зустрінеться з готельним менеджером-жінкою, вона б розіграла все трохи інакше, можливо, домалювала б підроблених синців чорними та синіми тінями для очей, але на картці на стійці зазначалось ім’я Вільям Грін, тому вона вирішила, що не слід зайве марнувати час.

План був недосконалим, і це її бентежило. Вона хотіла б мати в запасі ще тиждень, щоб розглянути всі ймовірні негативні наслідки. Але це

1 ... 4 5 6 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Аптекар», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Аптекар"