Читати книгу - "На шляху до мрії., Віталіна Весела"

В назначену дату Богдан підʼїхав на таксі до «Мистецького арсеналу», і мало не з самого порогу будівлі, почав дивуватися на кожному кроці.

Він пройшов до гардеробної, щоб залишити там своє пальто, і наче прозрів, коли побачив там цілу компанію людей, як дві краплі схожих на відомих класиків української літератури.

Коли він підійшов ближче, одна приваблива пані, в пишній сукні, темного кольору, випадково впустила свою рукавичку, і не помітила цього. Богдан підібрав її, та простягнув до жінки.

— Перепрошую, пані, ви тут впустили... — заговорив він, та коли вона обернулася, бідолашний закляк.

Адже перед ним стояла сама Леся Українка.

Панянка обережно взяла рукавичку, посміхнулася, та відповіла:

— Дякую.

В наступних залах дива продовжилися, дорогою до місця проведення фінальної частини конкурсу, Богданові траплялися навіть рухливі фігури різних фантастичних створінь, зліплені з паперових рукописів. Це було по справжньому цікаве видовище.

Зайшовши до актової зали, він не став йти надто глибоко в середину, а знайшов найближче вільне місце, та зупинився на ньому. Скоро всіх гостей зустріла чарівна ведуча, в якій Богдан впізнав Коронацію, дівчину, що приходила до нього вночі. Вона запросила до зали пана Юрія та пані Тетяну Логуші, господарів всього цього дійства. Пізніше багато молодих талантів теж мали змогу сказати декілька слів про свою творчість. Загалом захід був досить цікавим, та насиченим новими враженнями, що прямо таки надихали Богдана на творчість. Звісно ж, він скористався випадком, та познайомився з багатьма українськими митцями. Йому було дуже цікаво дізнатися про творчий шлях відомих сучасних письменників та поетів, і вони дали йому багато корисних порад, що обовʼязково згодяться хлопцеві в майбутньому.

Минуло вже кілька тижнів після фіналу конкурсу «Коронація Слова», і Богдан таки зміг розпочати свою карʼєру письменника, звісно, поки ще йому доводиться поєднувати її з роботою у фірмі. Але його все влаштовує, адже він добре розумів, що не можливо отримати все одразу. Для того, щоб стати відомим, та успішним письменником, та надихати своєю творчість інших, потрібно важко працювати над цим, і він працював.

Якось, неподалік фірми він знову зустрів Олега, той був якимось тихим, та похмурим.

— Знаєш, схоже батько занадто перехвилювався з приводу твоїх романів. Напередодні твого конкурсу він якось сполошився посеред ночі, все повторював щось про молоду жінку в чорному, про смерть, і про те, що краще б він любив та підтримував своїх дітей, замість того, щоб їх контролювати. Після цього випадку він всім говорить, що до нього смерть приходила уві сні, і попереджала про майбутнє. Тепер він зовсім по іншому став дивитися на світ. Він просив, щоб я переказав тобі приходити іноді до них з мамою, він більше не буде сваритися.

Ця розповідь здивувала Богдана, адже він ніколи не думав, що його батько здатний змінити свою думку. А от молода жінка в чорному, смерть, це нагадало йому Коронацію. Вочевидь, вона таки скористалася полохливістю людей, та Богдановою ідеєю про смерть. Уявивши цю картину у своїй голові, він посміхнувся, та відповів:

— Ні, не зараз, я ще не готовий спілкуватися з вами так, ніби нічого не сталося... Та... Можливо пізніше...

Після цих слів Богдан впевнено покрокував вперед, на зустріч до своєї мрії.

Кінець