Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Ой, Марійко, не питай! Прийшов учора мій з риболовлі, якусь дівку приніс, каже, що то – русалка, що сама за гачок вчепилася…
– Ти його виставила?
– Звичайно! А тепер хвилююся за нього, переживаю…
– Чому?
– Приходив увечері якийсь дядько. Товстий, увесь зелений. Сказав, якщо русалку йому не повернуть, то він чоловікові роги обламає…
– Ого!
– Та я й сама злякалась! Ти ж знаєш, моєму є що обламувати…
Одного мисливця добряче прим’яв ведмідь. Лікар приписав йому постільний режим, добре харчування і червоне вино. Родичі і приятелі наприносили всього доволі. Заходить до мисливця його найліпший товариш:
– Як почуваєшся?
– Оце лежу та дякую і батечкові того ведмедя, і його дідусеві. Давно не їв і не пив так смачно два тижні підряд!
Зловив Микита русалку. Проситься русалка:
– Відпусти мене, виконаю три твої бажання!
– Бажання у мене одне, а виконай краще ти його три рази!
Опанас і Микита на полюванні вийшли на слід ведмедя.
– Іди подивись, куди він пішов, – каже Микита.
– А ти?
– А я піду подивлюся, звідки він вийшов.
Суддя запитує Опанаса:
– Чому ви забрали той одяг, що лежав на березі?
– Я думав, що хтось загубив…
– І ви не бачили, що жіночка купається?
– Я думав, що то русалка… Скільки ловлю рибу у тому озері, – окрім русалок, там ніхто не купається…
Заблукав мисливець у зимовому лісі. Іде й репетує:
– Рятуйте! Допоможіть! А-у-у!
Раптом відчуває – хтось за плече торкнув. Озирається, за ним стоїть ведмідь.
– Чому спати не даєш?
– Та заблукав…
– А кричиш чому?
– Може, хто почує…
– Ну, я почув, легше стало?
Василь Іванович і Петька ловлять рибу. Чапаєв упіймав русалку! Забрав до себе:
– Женюсь!
Минуло дев’ять місяців, відвіз Василь Іванович русалку в пологовий будинок. Приходить з Петькою і читає список на дошці оголошень:
Іваненко – хлопчик, 3500 г;
Петренко – дівчинка, 3100 г;
Чапаєв – відро карасів…
Вийшов мисливець прямісінько на ведмедя. Прицілився і… промазав. Вихопив мисливський ніж, розмахує… Ведмідь подивився на нього і єхидно так:
– Тобі, хлопче, не ніж зараз потрібен, а вазелін!
У будинок розваг приходить клієнт і бачить там одних русалок.
– Мені б хотілося дівчину з ногами…
– У нас сьогодні рибний день.
– А чи ти не бачив у лісі слідів ведмедя? – запитує Микита у лісничого.
– Ходімо, – каже лісничий, – тут близько. За пагорбом його барліг…
– Чекай, я ж тільки про сліди запитував…
Опанас і Микита ловлять рибу. У Микити клює, він підсікає і витягує гарненьку русалку. Деякий час милується нею, потім знімає з гачка і відпускає у воду. Опанас здивовано:
– Але чому?
Микита:
– Але як?
Опанас:
– От же ж брехло той Микита! Не встиг йому вчора розказати, що бачив рогатого зайця, як він вже сьогодні усім розказує, що того зайця вполював!
– Микито, я вчора коропа упіймав – з півтора метра!
– У нашому ставку? Там одні бобурі водяться!
– Ну, з півметра!
– От бре!…
– Та що ж я, по-твоєму, і рибу вчора не ловив?!
– Дивись, Опанасе, Мусій не вітається зі мною, а він, між іншим, мені життям зобов’язаний!
– Як то, Микито?
– У минулому році на полюванні я йому шапку прострілив. А взяв би на два пальці нижче?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
