Читати книгу - "Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Державним коштом були поховані відомий громадський і освітній діяч І. Стешенко та дружина видатного українського громадсько-політичного діяча М. Драгоманова — Л. Драгоманова, пенсії призначені дружинам видатних українських громадських і культурних діячів К. Михальчука — Т. Михальчук та М. Кропивницького — Н. Кропивницькій та ін.364. Десятого червня Рада Міністрів ухвалила рішення про визнання могили Т. Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі національною святинею та виділила кредит на її утримання365.
334
Там само. — С. 298.
335
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 245.
336
Там само. — С. 248.
337
Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий. — К., 2003. — С. 79—81.
338
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 187.
339
Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії Наук у Києві. — К., 1919. — С. 40—51.
340
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 355—356.
341
Там само. — С. 365.
342
Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук. — К., 1993. — С. 14—15.
343
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матерали. — Т. 2. — С. 71.
344
Полонська-Василенко Н. Українська Академія наук. — К., 1993. — С. 15.
345
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 355.
346
Перший піврік існування Української Академії Наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919 року. — К., 1919. — С.40—51.
347
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 126.
348
Там само. — Т. 1. — С. 144.
349
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 194—196.
350
Сорочан Н. Утворення і діяльність Головного управління мистецтв і національної культури за Гетьма-
нату П. Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. — Ч. ІІІ. — К., 2006. — С. 133.
351
Там само. — С. 133—134.
352
Там само. — С. 135.
353
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали: у 2 т. — К.: Темпора, 2015. — Т. 2. — С. 169.
354
Там само. — С. 295—296.
355
Там само. — С. 188.
356
Сорочан Н. Утворення і діяльність Головного управління мистецтв і національної культури за Гетьмана-
ту П. Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. — Ч. ІІІ. — К., 2006. — С. 136.
357
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 206—207.
358
Там само. — с. 243—245.
359
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 253.
360
Українська Держава (квітень — грудень 1918 року). Документи і матеріали. — Т. 2. — С. 356.
361
Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 239.
362
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 253.
363
Україна: Хроніка ХХ століття: Рік 1918. — С. 360.
364
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.
365
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 227.
Учасники Всеукраїнського з’їзду Вільного козацтва. Чигирин, жовтень 1917 р.
У 1918 р. Українська Держава продемонструвала суттєві досягнення розвитку національного мистецтва. На справжнє свято української культури перетворився Перший з’їзд діячів українського пластичного мистецтва, скликаний 9—16 червня в Києві за ініціативи Товариства діячів українського пластичного мистецтва та культурної громадськості України, активістів пам’ятко-охоронного руху. Під час роботи зібрання в приміщенні Національної опери влаштовували виставки творів малярства, архітектури, скульптури, прикладного мистецтва, фотографій та книжкової графіки366. Поряд із переглядом мистецьких творів учасники зібрання мали можливість ознайомитися з кращими зразками української поезії. Про високий професійний рівень з’їзду свідчить список його організаторів: Г. Павлуцький, Ф. Ернст, Г. Нарбут, М. Зеров, А. Петрицький, П. Филипович та ін.
У цей час були зініційовані різні приватні та громадські проекти, які мали загальнонаціональне значення. У червні 1918 р., за повідомленням газети «Відродження», відбулося всенародне українське віче, яке оголосило про створення Комітету національної гідності. Інституція мала організовувати перенесення останків визначних українців із чужини до Києва та перепоховання гетьмана Івана Мазепи в Софійському соборі367. Професор Ю. Кулаковський, зокрема, розпочав створення музею-пантеону «Український некрополь», де мали бути зібрані матеріали про визначних діячів українського національного відродження від найдавніших часів до 1918 р.368. Вісімнадцятого червня 1918 р. у Києві відбувся благодійний показ творів українського кінематографа, організатори якого планували зібрати кошти на побудову пам’ятника загиблих під Крутами та Бахмачем. Уперше фільми було продемонстровано українською мовою369. Але чи не найбільш показовим стало відкриття в Ромнах на Полтавщині пам’ятника Т. Шевченкові, який було споруджено за ініціативи місцевого товариства «Просвіта» за проектом І. Кавалерідзе370.
Великого розмаху набула видавнича справа, продовжували видаватися і з’являлися нові українські часописи, мистецькі журнали, огляди літератури і преси. Д. Дорошенко називав «нечуваним» зріст видання української друкованої продукції. З метою поширення українських видань дрібні видавництва було об’єднано в один «Український видавничий союз», до якого також увійшли «Українбанк», «Дніпросоюз», «Центральний кооперативний комітет». «Весь край вкрився сіттю українських книгарень; по всіх залізничних кіосках зникли абсолютно російська книжка і преса, уступивши місце українській; кожне міністерство почало видавати свій орган українською мовою», — писав Д. Дорошенко371. За підрахунками Г. Рудого, у 1918 р. в Україні видавали найбільшу кількість газет — 306 найменувань (у 1917 р. — 183, у 1919 р. — 243)372. Але найбільшим був наклад українських підручників — 1 млн 620 тис. шкільних підручників для народних шкіл і 345 тис. — для середніх, на видання яких уряд виділив Міністерству освіти 2 млн крб373. Характеризуючи видавничу діяльність за часів гетьманування П. Скоропадського, сучасник писав, що 1918 р. «надовго може бути незрівнянним, недосяжним по кількости видань і накладів». За підрахунками С. Паночіні, у 1918 р. було видано 673 книжки мільйонними накладами374.
366
Нова Рада. — 1918. — 17 червня.
367
Відродження (Київ). — 1918. — 11 липня.
368
Там само. — 23 червня.
369
Нова Рада. — 1918. — 18 червня.
370
Відродження. — 1918. — 30 жовтня.
371
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.
372
Преса України: Газети 1917—1920 рр.: Бібліографічний покажчик (укладач Г. Рудий). — К., 1997. — С. 3.
373
Дорошенко Д. Історія України. — Т. ІІ. — С. 254.
374
Книгар (Київ). — 1919. — Ч. 20.
Міністр освіти Української Держави Микола Василенко
Отже, протягом гетьманування П. Скоропадського були закладені міцні підвалини для розвитку української освіти від початкової до вищої, планомірно введено українську мову як мову викладання в усіх державних навчальних закладах, які було створено протягом травня — листопада 1918 р. Вивчення української мови, літератури
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років», після закриття браузера.