read-books.club » Публіцистика » Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс 📚 - Українською

Читати книгу - "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс"

28
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів" автора Еліот Хіггінс. Жанр книги: Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 47 48 49 ... 74
Перейти на сторінку:
особи з трьох джерел: інтерв’ю RT, пресреліз британської поліції та досьє Пєтрова. Зворотний пошук зображень нічого не дав, тож ми взялися за фото й відео випускників Далекосхідного училища в соцмережах — можливо, цей підозрюваний, як і попередній, теж там навчався. Безуспішно. Потім ми переглянули групові знімки спецназівського підрозділу, де свого часу служив Чєпіґа. Знову нічого.

У досьє Пєтрова була згадка про попередній паспорт, виданий 1999 року в Санкт-Петербурзі. Ми прочесали гору злитих баз і не виявили ані натяку на відповідний номер документа, тож дійшли висновку, що паспорт був фальшивим. Але до чого тут Санкт-Петербург? Якось ми встановлювали особу офіцера ГРУ, залученого до спроби перевороту в Чорногорії: конспіративним було тільки прізвище, а ім’я, як і дата й місце народження, лишилися справжніми. Можливо, так само з «Пєтровим», чиє ім’я та по батькові значились як Алєксандр Євґєньєвіч, дата народження — 13 липня 1979 року. Ми перевірили в санкт-петербурзьких базах мешканців, телефонних абонентів і автовласників. Особа на ім’я Алєксандр Євґєньєвіч із відповідною датою народження з’являлась у даних 2003-го та 2006-го. Прізвище — Мішкін. У базі був номер телефону, вже недійсний. Однак це була зачіпка. У цих же базах за цим же номером ми знайшли мешканців, для яких цей телефон колись був зазначений як контактний. Восьмеро людей у базах 2003 та 2006 років — імовірно, з комунальної квартири радянських часів, яку згодом використовували як студентське житло. Ми перевірили адресу на яндекс-картах. Будинок стояв навпроти Військово-медичної академії.

Документи на Пєтрова були оформлені в Москві, тож ми шукали сліди нововиявленого імені — Алєксандр Євґєньєвіч Мішкін — у російській столиці. У відкритій телефонній базі знайшовся мобільний номер. У злитій московській базі даних цей номер у поєднанні з іменем був прив’язаний до страхування автомобіля «Вольво XC90» від 2013 року. З офіційної російської бази історії реєстрацій ми дізналися, що авто було завезене та вперше зареєстроване в Санкт-Петербурзі 2012 року, а потім переміщене в Хорошевський район Москви — район, де розташована штаб-квартира ГРУ. Дуже захопливо, але поки що непереконливо. На якомусь сайті продавалася новіша база автострахувань — за 2014 рік. Там ми знайшли точну адресу реєстрації автомобіля Алєксандра Мішкіна: Хорошевське шосе, 76б, також відома як штаб-квартира ГРУ.

У російських соцмережах ми написали сотням випускників, які навчалися в тій самій медичній академії в перші роки століття — тобто, ймовірно, одночасно з Мішкіним. Більшість так і не відповіла. Багато хто казав, що не знає ніякого Мішкіна. Але одна особа, яка наполягала на анонімності, підтвердила, що Алєксандр Мішкін закінчив цю академію і що саме він давав інтерв’ю на каналі RT як «Пєтров». Це джерело пояснило, що російські спецслужби зв’язалися з усіма одногрупниками Мішкіна і заборонили розкривати його особу.

Кремлівська держбезпека щораз міцніше закручувала гайки, тож було ризиковано звертатися до Бабушки по нові досьє — ми могли наразити його на небезпеку. Але нам вдалося отримати з іншого джерела сканкопію посвідчення особи Мішкіна від 2001 року. Джерело не забажало ані найменшої згадки про нього, тож це інформація з максимально закритого джерела. Але добутий документ містив фотографію Мішкіна — і це був чоловік з ефіру RT. Щоб перевірити знімок, ми звернулися до експерта з моделювання вікових змін, професора візуальних обчислень Бредфордського університету Хассана Уґейла. Він провів криміналістичний аналіз схожості облич із фотографій на документі Мішкіна 2001 року та в паспорті «Пєтрова» 2016 року й однозначно підтвердив: це одна людина.

Insider зробив останній крок. Перед публікацією про наше викриття Роман Доброхотов відправив журналіста в Лойгу — місце народження Мішкіна, зазначене в його посвідченні особи від 2001 року. Лойга — селище з населенням близько тисячі людей на півночі Росії, таке глухе, що туди немає дороги: дістатися можна тільки вузькоколійкою. Журналіст поговорив із різними жителями, і всі впізнали в «Пєтрові» з інтерв’ю RT місцевого хлопця Мішкіна. Зокрема, про нього говорили як про військового лікаря, який отримав звання героя Росії кілька років тому. Одна людина розповіла, що бабуся Мішкіна — літня жінка, шанована в селі колишня лікарка — дбайливо зберігала фотографію, на якій Путін вручає Мішкіну нагороду й тисне руку. За словами цієї ж людини, підстави нагородження не розголошувались, але місцеві жителі розуміли, що йдеться або про анексію Криму Росією 2014 року, або про сприяння колишньому українському президенту Віктору Януковичу — ймовірно, під час його втечі до Росії того ж року.

Ми оприлюднили результати розслідування — і тема знову розгорілася 324. Ми встановили особи двох учасників «ударної групи»: загартованого війнами полковника ГРУ Анатолія Чєпіґи та російського військового лікаря Алєксандра Мішкіна, який, вочевидь, відповідав за безпеку в обходженні з нервово-паралітичною речовиною. Утім, виявилося, що це ще не вся команда.

 

Третій

За деякими даними, британська антитерористична поліція та служба безпеки вважали, що у справі задіяний іще один російський офіцер, який здійснив розвідувальну місію перед отруєнням 325. Російський новинний сайт «Фонтанка» писав, що 45-річний чоловік під іменем Сєрґєй Фєдотов летів у Лондон того ж дня, що й двоє інших підозрюваних, але не тим рейсом: номер його паспорта був підозріло схожий на два інші 326. Разом з Insider ми отримали дані про польоти чоловіка під іменем Сєрґєй Вячєславовіч Фєдотов. Його посвідчення особи було видане 2010 року. Виявилося, що кілька років тому цей «Фєдотов» прибув у Болгарію за пару днів до загадкового отруєння видного місцевого бізнесмена разом із сином і третьою особою 327.

Ми не один місяць намагалися розкусити «Фєдотова». Це було важче, ніж із Чєпіґою та Мішкіним, чиї фото оприлюднила британська влада, а самі вони виступили в ефірі RT. Цього разу в нас не було майже нічого, крім конспіративного імені. У співпраці з Insider, чеською інформагенцією Respekt і фінською газетою Helsingin Sanomat ми шукали зачіпки в мережі, але Кремль знищував найменші сліди цих трьох осіб у загальному доступі.

Завдяки «Фонтанці» ми отримали дані про політ «Сєрґєя Фєдотова»: його рейс вилетів із Росії на кілька годин раніше за рейс інших двох підозрюваних і приземлився в аеропорту Гітроу, а не в Ґатвіку. Ми пошукали ім’я й дату народження в сотнях злитих баз даних і знайшли чотири збіги, зокрема одного Сєрґєя Вячєславовіча Фєдотова з московською адресою. Уже тут з’явилися незвичні

1 ... 47 48 49 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс"