Читати книгу - "Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Ну моя теща утнула! Ну дає!
– Що таке?
– Купила килим і тепер вимагає, щоб я роззувався!
– Так усі роблять.
– Ну да! Килим-то у неї на стіні висить.
– Зять називає мене товстою коровою! От що робити?
– Схуднути, Карпівно…
Суддя:
– Підсудний, ви призналися в тому, що побили дружину і тещу. Скільки часу вам потрібно, щоб ви охололи і пересердились?
– Зо два тижні…
– Я присуджую вам покарання – п'ятнадцять діб!
– Уяви собі, в Америці засудили на три роки мужика, у якого було чотири дружини! – каже жінка чоловікові.
– У покарання чи для відпочинку?…
– Чому твій зять у в'язниці, Остапівно?
– Бо не випускають…
– Алло, міліція?!
– Так.
– Тут сусід жінку в сараї зачинив!
– Ну то й що?
– Тещу ганяє, з сокирою за нею бігає!
– Відійде…
– А ще кричить, що всі менти – козли вонючі!
– Адресу!
– Алло, міліція? Я отримав листа з погрозами! Якийсь ідіот пише, що заріже мене, якщо я не перестану приставати до його жінки!
– То дайте їй спокій!
– Кому?! Він же листа не підписав!
Жінка літнього віку телефонує у пожежну частину:
– Алло! Тут до мене у вікно намагається залізти якийсь чоловік!
– Дзвоніть в міліцію!
– Оце тобі! При чім тут міліція? Йому потрібна пожежна драбина!
Учительський запис в щоденнику:
«Ваша доня – базіка!»
Відповідь тата:
«Аби ви послухали її бабусю!»
Зять приходить до тещі в перукарню. Теща:
– Як тебе підстригти?
Зять:
– Мовчки.
Теща:
– Ти розтринькуєш гроші! Купуєш непотріб!
Зять:
– Мамо! Я не скупий, але речі я купую необхідні!
Теща:
– А вогнегасник? Ти купив його кілька років тому, а ми досі ним не скористалися!
Зять добре п'яний заходить до тещі в хату і вручає їй букет троянд.
– Боже! Які гарні квіти! – тішиться теща. – Вони так схожі на ті, що ростуть у мене під вікном.
Зять:
– Вже не ростуть…
– Переді мною страшна картина! – говорить ворожка клієнту. – Завтра ваша теща помре!
– Це я знаю. Мене цікавить, чи не звинувачуватимуть мене в її смерті?
– Іванівно, як там твоя доня? Її алкаш досі над нею знущається?
– Ні вже. Я з ним серйозно поговорила, тепер він не п'є, навіть не курить! Лежить собі тихенько в реанімації.
Зять привіз із міста новий телевізор. Теща:
– Синку, а що то на коробці фужер намальований?
Зять:
– Це, мамо, значить, що покупку треба обмити!
Теща:
– Я зраділа, що ти випив чарку за моє здоров'я. Але мене не радує, що ти за моє здоров'я вже пляшку закінчуєш!
Зять:
– Вибачте, мамо, але ви таки кепсько
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
