Читати книгу - "Рубінова тінь минулого, Анна Ліє Кейн"

- У вас немає доказів, - зверхньо блиснув очима демон. У тоні та виразі обличчя не було жодної краплі сумнівів. Але Румія раптом підступно посміхнулася.

- Помиляєтеся, містере ат Коріус, у нас є ціле ваше особисте зізнання. Більше Стражів це не тільки перевага, а й вразливість. Зауважте, я навіть не висую вам зараз звинувачення у вбивстві двох демонів та однієї людини, і, звичайно, у спробі саботувати роботу Міністерства Зовнішньосвітової розвідки.

Аргал вперше на моїй пам'яті зблід. В його очах відбилася спантеличеність. Потім він швидко глянув у бік Наріне. Дівчина все ще була дивно байдужа до того, що відбувається навколо.

Румія Хінок обернулася до Х'юго ат Лагруні:

- Містер ат Лагруні, - заговорила вона, а я лише спохмурніла, пам'ятаючи, що в тій реальності чоловік взагалі був мертвий, і нічого зробити не міг. Але наступні слова змусили здригнутися не тільки мене: - Ви звинувачуєтеся у навмисному вбивстві своєї дружини та дочки. А також у застосуванні забороненого чаклунства, щоб витягнути Наріне з альтернативного витка часу. Міс ат Лагруні, ви готові свідчити?

Демони, що стояли ближче до Х'юго, навіть зробили крок назад. А я придивилася до Наріне. Вона підвела очі й спокійно погодилася:

- Так, готова.

- Це добре, - кивнула Румія й узялася до винесення останнього вироку. - Міс ат Лагруні, ви звинувачуєтеся в навмисному застосуванні забороненого чаклунства заради особистих цілей та спроби вбити міс Міон. Ви не належите цьому часу, а значить, у вас буде вибір між ув'язненням та розсіюванням. Виведіть злочинців!

Троє чоловіків вийшли з-за спини Румії та попрямували до обвинувачених. Опиратися було марно.

Міс Хінок підійшла ближче до Моріара:

- Містере ат Катара, - звернулася вона до демона. - Дозвольте привітати. Здається, зусиллями вашої невістки у вас майже не залишилося конкурентів.

- А ось мене хвилює питання, - вкрадливо вклинився Дорайн. Від його тону по руках побігли мурашки, хоч я і знала, що загроза, яка звучить в голосі, призначена не мені: - Наскільки «затримка в розслідуванні» мало не коштувала нам незворотної катастрофи, а моїй нареченій життя?

Румія невдоволено глянула на Дорайна, потім на мене:

- Думаю, міс Міон можна буде звільнити від примусових робіт у зв'язку з її особливим станом.

- А я думаю, що майбутньому логофету варто влаштувати дуже ретельну перевірку роботи Міністерства Підглядань, - прогарчав Дорайн, натякаючи, що особисто примусить до цього батька. А потім раптом схаменувся, змінився в обличчі та обернувся до мене: - Про який стан мова?

Румія підступно посміхнулася і засунула руки в кишені. Кивнула демонам на прощання, а мені кинула:

- Не забудьте поставити звірятко на облік.

- Та щоб я ще раз сунувся у вашу дурку! - обурено закричав їй у спину Геррі. Я нервово проковтнула грудку, що встала посеред горла, і розгублено дивилася в сірі очі. Дорайн схилився трохи ближче до мого обличчя та тихо уточнив:

- Ти нічого не хочеш мені розповісти?