read-books.club » Любовні романи » Тепер твоя. Книга перша, Єва Басіста 📚 - Українською

Читати книгу - "Тепер твоя. Книга перша, Єва Басіста"

170
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Тепер твоя. Книга перша" автора Єва Басіста. Жанр книги: Любовні романи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 46 47 48 ... 94
Перейти на сторінку:
Глава 12.3

Стіл на кухні. Не сильно романтичне місце. Але годі думати про те, що точно не варто очікувати. І зараз не до цього.

Впираюся долонями у стіл. Заплющую очі та хапаю ротом повітря.

Зараз тіло невидимим батогом хльоскає страх, але бажання, яке рве на клоччя, шепотить, що треба довіритися чоловіку, який точно знає, що робить та хоче.

Міцні руки Олександра нарешті доходять до колін, гладить їх, і різко наказує:

- Постав ступні на стіл.

І моментально виконую. Тепер вони не висять у повітрі, я впираюся у стіл. Ноги зігнуті.

Липовський починає цілувати праве коліно та повільно відгинати у сторону. Я сильніше впираюся долонями у ковзку поверхню стола. Вуста Олександра невпинно опускаються, залишаючи вологі сліди. Впевнено йдуть внутрішньою частиною стегна.

Такі дії дурманять. Я не знаю з чим це порівняти. Це щось…

Впиваю нігті у стіл. Хоча це марно. Чується тільки скрегіт, і до нього додається моє сіпання. Я ледве витримую його пестливі дії.

Внизу живота зараз не смикає, а палає червоними язиками та пульсує. Тіло просить задоволення, що, здається, зараз  гірко заплачу якщо не отримую його.

- Я хочу… - насилу вимовляю та знову нігтями шкребу поверхню. Що робить зі мною цей чоловік? Я не… У мене нема слів.

- А раніше не хотіла, - припиняє цілувати та повністю відгинає ногу. Напевно, йому зараз відкривається доволі цікавий вид. - Щось там  гордо фиркала… А зараз просиш. Бачиш, яке життя цікаве…

Він не рухається. Спеціально робить такі паузи. Хоче насолодитися тим, що раніше чув відмову, а нині я лежу перед ним без одягу та прошу, щоб взяв мене.  Негідник!

- Бачу… Уже твоя…

- Знаю, - торкається пальцями вологих складок, що мене аж вивертає та накриває хвиля задоволення, але це не оргазм. Просто солодкий вал доторку.

Пальці вміло голублять клітор, від чого вивертаюся, мов гадюка на пательні. Місцями не можу  дихати. Затамовую його, а там шалено шарпаю до легень повітря та випускаю.

- Як же приємно бачити тебе такою, - доливає полум'яної пристрасті. - Коли вперше тебе побачив, то уявляв, що вироблятиму з тобою саме таке…

Пришвидшує рухи та взагалі одурманює. П'янію від нього, що аж у голові гупає, але коли на зміну пальцям приходить язик, то ледь не втрачаю свідомість.

Але при тямі, бо чую власні стони та безглузде шкряботіння нігтями. Я зовсім не можу думати… Нічого не можу. Думка тільки про одне.

Він водить там язиком впевнено та так приємно, що, здається, зараз закінчу.... Декілька разів опускається нижче та зазирає до квітки, що тремтить від очікування. Ніжить мокрющі пелюстки та вертається назад, і я ціпенію.

Здавленим голосом кричу. Тепер це оргазм. Б'ю долонями стіл, а через мить опиняюся в теплих обіймах Липовського.

- Щось ти зовсім швидко, - гарчить на вухо Олександр. - Навіть трьох хвилин не минуло, а ти вже все…

І цілує. Відчуваю присмак власної вологи та пристрасті. Остання спалює отой батіг страху.

Уже лежу на ліжку. Не пам'ятаю, як тут опиняюся. У спогадах тільки поцілунок, а тут уже в спальні. Наді мною надвисає Олександр без сорочки та решти одягу.

Я торкаюся його тіла та пальцями втягую цукровість. Не знаю чому так та не тямлю. Але чітко розумію - хочу цього чоловіка, який впирається у мене кам'яним стояком, та одночасно  обпалює губи.

Липовський традиційно тягне. Товчеться біля обітованого місця. Невже  і тут хоче погратися в гру «Тепер ти моя».

- Дивися мені в очі та не смій закривати, - хрипить його голос, коли припиняє цілувати.

І тепер бачу його, але не тільки… Входить. Різко, владно, впевнено та до кінця. Не можу приховати гучний зойк, який виривається та заповнює спальню, а також впиваюся нігтями у його спину.

Мені боляче? Не знаю. Важко пояснити. Скоріше незвично, і від цього тіло напружується.

Липовський не рухається. Лише дивиться та так прискіпливо, що немов намагається зчитати мої емоції, які напевно дають сигнал для подальших дій.

Повільно витягує та назад всовує член. Погляд не зводить. Ці відчуття чужі та дикі для мене. Але приносять солодку втіху, яка з кожним рухом, що суворішає та стає владною, збільшується.

Відпускаю емоції у самостійний танець. Стогну та закочую очі догори. Зараз все відбувається, як казав у авто. Безжально трахає та чує мої визги.

- Ти така вузька, що аж хочеться тебе глибше, - гримить та виконує. Заганяє член далі - кричу. Мені добре від цього, а він застигає, скрипить зубами та дуже важко дихає.

Секунд десять не рухається, а далі виймає член та перевертає на правий бік. Знову у мені, і це гостро. Я стою на межі від оргазму.

Його руки обвивають мене та міцно притискують до нього. Спиною відчуваю вологе та гаряче тіло. Починається нова серія поштовхів, а в мою шию вчіплюються його вуста.

Він баламутить мені свідомість. Робить новий рух, та я розтікаюся. Так розтікаюся, що навіть починаю відповідати. Йду йому на зустріч, бо так ще приємніше та відчуваю, що ще трішки та зловлю задоволення.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 46 47 48 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тепер твоя. Книга перша, Єва Басіста», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тепер твоя. Книга перша, Єва Басіста"