Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

- Це просто вечеря.  Я сам не в захваті від цього всього, - Царьов виглядає розгубленим і втомленим, дивиться кудись у бік і, здається, нервує.  - Я заїду за тобою, якщо треба, потім відвезу додому.  І я хочу поговорити з тобою про дідуся і заповіт.  Щось не сходиться і я сподіваюся що ти мене просвітиш в цій справі.

Кілька довгих секунд я дивлюся на чоловіка і не знаю що відповісти.  Тому що одна частина мене хоче погодиться на його пропозицію, а друга волає про те, що потрібно триматися від нього подалі, інакше звикну і потім залишуся з розбитим серцем.  Як колись давно, коли була всього лише сірою мишкою в бабусиних туфлях.  А ще дитина.  Дитина, яку я ні за що не віддам, хоча  йому вона і не потрібна.                              

Я не встигаю відповісти, тому що двері різко відчиняються і в кабінет входить Мамаєв власною персоною.  Важливий і незворушний, немов це не він трохи більше місяця тому погрожував мені розправою.

- Кирило Ігоровичу, вибачте заради бога, я говорила що до вас не можна, але ..

- Все нормально, Єва, можете йти.  Чим удостоєний такої честі?  - усміхається Царьов, всього за мить  перетворюючись зовсім в іншу людину.