Читати книгу - "Секрети родини Бенет, Кері Блек"

Їхала я лише з одним Артуром. Мовчки. В могильній тиші. Чути лиш його вдихи та видихи. 

Краєм ока побачила, що його руки не одягнуті в рукавиці. І з правого боку виднілась обручка. Не надто масивна з білого золота, красувалась на його мужній руці. Хотіла б я побачити його жінку. Напевно маленька сіра мишка, яка слухається його кожного слова. З іншими цей моторошний бойовий маг би не вжився. Особливо з відьмами. Було б відразу вбивство. І я не впевнена, що Артур був би живий. 

Я хихикнула від цієї думки. 

- Що вас так насмішило, викладачко Бенет? - нахмурився Артур уважно слідкуючи за дорогою. 

- Не знала, що ви одружений, - відповіла чесно. 

- Вас це дивує? - сухо запитав він.

Дивує хто його може витримати. І як добре, що мій телефон завібрував в цей момент і не довелось відповідати Артуру. 

Я здивовано глянула на телефон. Хлоя Бенет. Мама зазвичай мені не дзвонила і усі новини через бабусю дізнавалась. 

Я досі не могла пробачити, що вона не розповіла мені про проклятя раніше. Я пам’ятаю день, коли Білі, мій перший хлопець помер. Це сталось у моєму рідному місті - Рідж. Останнє памʼятаю, що тримаю його голову, поки він повільно закривав намертво очі. Лише тоді мама вирішила мені розповісти про нашу таємницю. 

Ніби зараз пам’ятаю її слова: 

- Доню, я розповім тобі давнє проклятя, яке нависло над нашою сім’єю, - почала мама поставивши дві кружки з ароматним чаєм. Ніби він допоможе заглушити горе.

Тоді я не розуміла до чого хилить мама. Мені було п’ятнадцять. Я корила Смерть за те, що вона позбавила життя мого першого кохання.

- Колись давно жили дві сестри, дві могутніх відьми. Їх сили не було меж. Вони могли вбити будь якого демона разом. Хаосу не сподобалось це і він підіслав їм демона проклять. Перед тим як померти, демон встиг наслати на рід проклятя, яке навіть самій Долі непідвладне. Одна з них, старша сестра отримала проклятя чорної вдови, всі її чоловіки помирали ледве закохавшись в неї. А інша сестра будучи на той момент вагітною втратила дитину, та втрачали дітей до тих пір поки народивши не померла в тяжких муках.

- Мамо, до чого ти говориш це? - запитала я плачучи над фотографією Біллі. 

- До того, що ці дві сестри наші родички. На сім’ї Бенет від старшої відьми проклятя чорної вдови. А на сім’ї твоєї далекої сестри Шарлоти Штейн проклятя молодшої відьми.