Читати книгу - "Секрети родини Бенет, Кері Блек"

Минуле…

Майже дві тисячі років тому.

Що таке зрада? Це боляче? 

Зрада це вбивство, тільки не своїми руками.

- Це нестерпно! - задихалась від болю Доля. - Це нестерпно, - знову повторила вона. 

Її серце шалено забилось дивлячись, як Хаос ніжно обіймає жінку з чорним волоссям. Смерть. Він цілує її точнісінько як і Долю, ласкає її, як Долю, кохає її у різних позах…

- Не можу, - Доля закрила очі та картинка не змінилась. 

Коханці через призму пристрасті не бачили Долю, хоча вона стояла за крок від зрадницького ліжка. 

Чому Смерте? Чому ти піддалась йому? 

Опинившись в ліжку один раз з Хаосом, не зможеш більше думати ні про кого. Лиш Хаос буде перед очима, лиш його поцілунки, лиш він буде контролювати усі емоції і почуття. Холодний розум знав, що Хаос це зробив заради помсти і щоб міг контролювати Смерть, так само, як і Долю. Але емоції надто затуманили розум Долі.

- Це через неї? - запитала сама у себе Доля, згадуючи фаворитку Хаоса. 

Діана була для нього усім, він хотів позбутись своїх сил, заради смертної дівчини. Настільки сильно Діана на нього вплинула, що Хаос бажав бути звичайним чоловіком.

Доля зі Смертю не змогли з цим змиритись. Якщо сили Хаосу не знайдуть ідеальний сосуд, то земля зникне. Тому жінки-творці вирішили знищити тіло Діани, але не душу.

Душа Діани знаходилась довгий період у Долі. Вона знала, що знищивши Діану, знищить і меч, який підкорявся тільки душі дівчини, тому зберегла її. 

Доля розкрила меч, взявши сили з душі та зʼявилась у зрадницькому ложе. Вона направила меч прямісінько в Хаоса, який в цей час нависав над Смертю, закінчуючи процес кохання. 

- Ні! - крикнула Смерть та перемістила чоловіка донизу, а сама ж опинилась зверху. 

Меч пролетів біля її правої руки, залишивши поріз. 

Смерть відчула біль у місці рани, чи то від меча чи то від зради, яку принесла в серце Долі. 

- Врятуй його, - на останньому видиху сказала Смерть та її тіло розірвало на мільярд чорних матерій. 

Поки живі люди вбити Смерть неможливо, але знищити її тіло, її емоції та почуття цілком вдалося. 

Хаос розлігся на ліжку та лиш ковдра прикривала його одну ногу. 

- Твоя черга? - хтиво підмигнув він до Долі. 

- Ти все це спланував, - вона не запитала. Її холодний розум знову взяв вверх та вона зрозуміла мотиви Хаосу. - Хотів, щоб я приревнували та позбавила Смерті тіла, знав, що для цього я використаю меч. 

- І ти використала, - поправив він пасма свого чорно-сірого волосся. - Тепер знаю, що Діана в тебе. 

- Ти міг врятувати тіло Смерті, - Доля зрозуміла що це помста. 

- Дорогенька, - Хаос розплився в посмішці. - На війні як і в коханні... 

- В нас війна? - Доля підійшла до нього блище та обдивилась ідеальне тіло творця. 

- Тільки не в ліжку, - знущально посміхнувся він. 

- Нехай ти маєш певний контроль наді мною, - вона закусила губу та кокетливо підняла долонь догори. - Але ти не можеш вплинути на це…

В руках Долі зʼявилась світло-блакитна куля. Душа Діани. 

- І що далі? - з викликом мовив Хаос, хоча його руки стиснулись в кулаки. 

- Знаєш Хаосе, - дивилась вона на таку бажану душу для творця. - Будучи долею всього світу, навіть мене дивувало, як несподіваний збіг обставин часом докорінно змінює життя. Ніхто не помічає, як шматочки невидимої головоломки самі собою складаються в єдину картину, і це неминуче призводить до потрясінь. 

- Потрясіння це лиш раптова не приємність, - промовив він перемістивши погляд на світлі очі жінки. 

- Я її відпущу, - Доля кинула душу та вона розвіялась у повітрі. - Тепер тільки випадковість обере її долю, або ж потрясіння, - Доля посміхнулась смакуючи останнє слово. - А ти дорогенький і сам добре знаєш, що душі наших фаворитів дуже вибагливі, та якщо не знайдуть сосуд…

Хаос вмить опинився біля Долі та взяв її за горло, не давши договорити очевидних речей. 

- Емоції тебе загублять, - засміялась Доля без тіні на хрип від жорстоких рук сильного творця. 

Жінка змахнувши крилами вирвалась та розвіялась створюючи навколо яскраво світле мерехтіння, від якого творець мимоволі закрив очі. 

- Ти наступна! - крикнув Хаос в порожнечу під віддалений сміх Долі, який луною роздався по кімнаті самотнього готельного номеру. 
 

Від автора: 

Вітаю, любі читачі. 

Сподіваюсь ви отримали насолоду від прочитання цієї книги. Довго зволікати не буду та вже завтра виставлю наступну частину. Буду вдячна за вашу підтримку у вигляді лайків та відгуків.

Підписуйтесь, щоб не пропустити оновлення. 

Щиро Ваша Кері Блек ❤️

Кінець