Читати книгу - "Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Чоловік явно шукав когось. Звичайно ж мене, подумала Тасся і ще щільніше пригорнулася до огорожі, сподіваючись сховатися в її тіні. Бігти сенсу не було. Та й не було бажання. Занепокоєння Тассі переросло в якесь дивне хвилювання, що тремтінням пройшло по тілу і задзвеніло у вухах.
У темряві Тасся змогла розгледіти його тільки в загальних рисах: він був напрочуд високого зросту, потужний розворот плечей, довгі сильні ноги, густе, трохи хвилясте темне волосся. Кінчики пальців на руках дівчинки наче спалахнули, налилися вогнем.
У цей момент чоловік, з голови до ніг одягнений у все чорне, підніс свої руки до очей. Його здивування, або навіть шок були просто відчутні у вирії - кінчики його пальців наче світилися якимсь дивним, внутрішнім синім вогнем.
Він схожий на великого хижого яструба, якого підпалило місячне сяйво, - раптом подумала Тасся і відпустила подих, що мимоволі затаїла.
Цей тихий звук змусив його різко підняти голову. Очі його звузилися чи то від невдоволення, чи то від подиву. Розуміючи, що її виявили, Тася зробила малесенький крок вперед. Ховатися в тіні більше не було сенсу.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна», після закриття браузера.
