read-books.club » Бізнес-книги » Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує 📚 - Українською

Читати книгу - "Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує"

258
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує" автора Деніель Пінк. Жанр книги: Бізнес-книги / Езотерика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 45 46 47 ... 59
Перейти на сторінку:
типу «якщо-тоді». Це спонукає дітей до природної (й однозначно помилкової) думки: жодна дитина, котра поважає себе, не буде охоче сервірувати стіл, виносити сміття чи застеляти ліжко, якщо їй за це не платять. Це перетворює моральність і сімейні обов’язки на якусь комерційну оборудку та вчить дитину того, що єдиною причиною виконати для своєї сім’ї якесь небажане завдання може бути оплата за нього. Це саме той випадок, коли, поєднавши дві хороші речі, отримуєш менше, а не більше. Тож тримайте кишенькові гроші та хатні завдання на відстані – і, швидше за все, вам не доведеться виносити сміття самому. Навіть краще – ваші діти почнуть усвідомлювати різницю між принципами та платнею.

Хваліть… правильно

Правильна похвала є важливим способом заохочення дітей та забезпечення їх зворотним зв’язком. А неправильна похвала може стати ще однією винагородою типу «якщо-тоді», яка здатна знівелювати креативність і придушити внутрішню мотивацію.

Серйозна робота вчених-психологів у цій царині, зокрема Керол Двек, створила для нас своєрідну інструкцію, як похвалити так, аби це сприяло розвитку поведінки типу І.

• Хваліть за старання та стратегію, а не за розум. Як показали результати дослідження, проведеного Керол Двек, діти, яких хвалять за те, що «вони розумні», часто вірять, що будь-яке навчальне ускладнення – це тест на правдивість такого твердження. Тож вони чинять опір сприйманню нових викликів і вибирають найлегший шлях, побоюючись, що в разі невдачі покажуть себе невігласами. Натомість діти, які розуміють, що зусилля і важка праця ведуть до майстерності та зростання, більш охоче беруться за виконання нових, важчих завдань.

• Хваліть за щось конкретне. Батькам і вчителям слід забезпечувати дітей корисною інформацією про їхню результативність. Замість того щоб говорити їм якісь загальні фрази, скажіть їм конкретно, що саме вони зробили, що варто відзначити.

• Хваліть наодинці. Похвала – це вид зворотного зв’язку, а не така собі церемонія нагородження. Тому найкраще хвалити дитину сам на сам, особисто.

• Хваліть тоді, коли для цього є змістовна причина. Не обманюйте дитину. Вона розпізнає фальшиву похвалу за одну мить. Тож або будьте щирими, або тримайте рот на замку. Якщо перехвалите, дитина вважатиме таку похвалу нечесною та незаслуженою. Більше того, перехвалювання стає ще одною винагородою типу «якщо-тоді», що спонукає дитину радше до заробляння похвали, ніж до руху в напрямку майстерності та мети.

Допоможіть дітям побачити широку картину

У системах освіти, спрямованих на стандартизовані тести, оцінки та винагороди типу «якщо-тоді», учні часто й гадки не мають, чому вони, власне, роблять те, що роблять. Давайте змінимо це, допомагаючи їм побачити широку картину освіти. Що б вони не вивчали, впевніться, що вони можуть відповісти на запитання: Чому я це вчу? Наскільки доцільними є ці знання у світі, в якому я живу? Потім вийдіть за фізичні рамки навчальних класів і застосуйте на практиці те, що вони вивчають. Якщо учні вивчають, наприклад, іноземну мову, поведіть їх до якоїсь установи чи розмовного клубу, де вони зможуть поговорити цією мовою. Якщо вони вчать геометрію, попросіть їх виконати архітектурне креслення проекту добудови якогось приміщення до вашої школи чи будинку. Якщо в них урок історії, попросіть учнів застосувати отримані знання, аналізуючи події з сучасних випусків новин. Назвімо цей метод «правилом ЧПАД»: читання, письмо, арифметика та… доцільність.

Ознайомтесь із п’ятьма школами типу І

Хоча теоретичні й практичні принципи навчальної діяльності більшості шкіл світу ґрунтуються на Мотивації 2.0, ціла низка прогресивних освітян уже давно зрозуміла, що молодь ущерть наповнена третім драйвом. Нижче наведено огляд п’яти американських шкіл типу І, чиї історії надихають, а методи роботи варті того, аби їх застосовувати в інших школах.

• «Біґ Пікчер Лернінг». Із 1996 року, а саме з моменту відкриття провідної державної загальноосвітньої школи – Міського регіонального центру кар’єри й технологій у місті Провіденс, штат Род-Айленд, організація «Біґ Пікчер Лернінг» почала створювати освітні заклади, які радше культивували завзяття, аніж вимагали покірності. Заснована двома ветеранами освітніх інновацій, Денісом Літкі та Еліотом Вешером, на сьогодні «Біґ Пікчер» є некомерційною організацією, яка володіє мережею з понад шістдесяти шкіл по всій країні, де учнів поставлено на чолі навчального процесу.

Діти з «Біґ Пікчер» отримують лише необхідний мінімум знань та навичок. Але вони використовують його й отримують нові знання та навички шляхом виконання справжніх громадських робіт. І все це під керівництвом досвідчених дорослих викладачів. І замість показників Мотивації 2.0, які легко обдурити, дітей із «Біґ Пікчер» оцінюють так, як і дорослих – за результативністю праці, виконанням індивідуальних проектів, рівнем докладених зусиль, поведінкою та ставленням до роботи. Більшість учнів у Міському регіональному центрі кар’єри й технологій та інших школах «Біґ Пікчер» – це діти з малозабезпечених родин, що перебувають у так званій «зоні ризику», та діти з національних меншин, до яких традиційні школи поставились із нерозумінням. І завдяки цьому інноваційному підходу типу І більш ніж 95 % учнів закінчують цю школу та вступають у коледжі. Якщо хочете дізнатися більше, завітайте на сайт http://www.bigpicture.org/. (До речі, починаючи з 2007 року я на добровільних засадах є членом ради директорів «Біґ Пікчер».)

• Школа «Седбері Воллі». Подивіться на цю незалежну школу у Фремінгемі, штат Массачусетс, аби побачити, що відбувається, коли діти мають справжню автономію. Робота школи базується на теорії, що всі люди від природи є допитливими і найкращим видом навчання є ініціатива учнів та досягання поставленої ними ж мети. Школа «Седбері Воллі» забезпечує своїх учнів самоконтролем над завданнями, часом та навчальними технологіями. Вчителі й інші працівники школи потрібні їм тільки для того, аби організовувати навчальний процес. Це школа, у якій завзяття є правилом, а покірність – вибором. Для детальнішої інформації завітайте за посиланням: http://www.sudval.org/.

• Школа «Тинкеринг». Ця школа більше схожа на лабораторію. Літня програма, створена комп’ютерним ученим Гевером Туллі, дозволяє дітям віком від семи до сімнадцяти років бавитися з різними цікавинками та створювати «круті» речі. В офісі організації в місті Монтара, що в Каліфорнії, тинкери[182] Туллі сконструювали канатну дорогу, мотоцикли, роботів, що чистять зуби, американські гірки та понтонні мости з пластикових пакетів, здатні витримати вагу людини. Більшість із нас не може дозволити собі відіслати своїх дітей у Каліфорнію на тиждень тинкерингу, але всі ми можемо вивчити «П’ять небезпечних речей, які варто дозволити спробувати вашим дітям». Тож знайдіть дев’ять хвилин, щоб послухати виступ Туллі 2007 року на програмі «TED Talk». Потім дайте своїй дитині складаний ніж, деякі інструменти та коробку сірників – і дайте їй дорогу. Хочете дізнатись більше – http://www.tinkeringschool.com/ (Включає посилання на виступ Туллі.)

• Муніципальна школа «П’юджет-Саунд». Як і «Седбері» та «Біґ Пікчер», ця маленька незалежна школа у Сіетлі,

1 ... 45 46 47 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує"