Читати книгу - "Пастка для некромантки, Агата Задорожна"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Але чому?
Тесей нарешті вмостився зручно поряд із Айзою, і їхні коліна перетиналися, а йому доводилося повертати голову, щоб побачити її лице. А ось Айза відчувала, що до її власного обличчя приливає кров, і нічого не могла із цим зробити.
– Певно, вони знають, що вона не повернеться. Однаково, я думаю, Тава досягне свого – як не миттям, так катанням.
– На чому? – розгублено запитав Тесей. Айза втупилася в нього нерозуміючим поглядом.
– Що?..
– Ти сказала – катанням. На чому катанням?
Айза розсміялася так, що в неї заболіли ребра. Тесей дивився на неї ще більш розгублено, ніж раніше.
– Ах-ха! Не заважай, не зважай, – вона простягла руку в бік, хапаючись за тесеєве плече і намагаючись заспокоїтися. – Розкажи мені краще, що це в тебе за купи записів? Ти вирішив, що міського архіву тобі мало, і вирішив створити ще один у себе вдома?
Айза окинула квартиру Тесея більш уважним поглядом. Там справді скупчилося більше книг і записів і книг, ніж Айза, до її сорому, прочитала за все своє життя. Вони стояли стосами, заповнювали полиці, лежали під ліжком та на столі – і всі виглядали зачитаними до останньої сторінки.
– Це мої дослідження. Звісно, поки що тільки теоретична частина – тут немає умов для того, щоб проводити досліди, – Теснй клацнув язиком, а Айза відразу ж підняла брови.
– Правда?
Вона відвела погляд від Тесея і виразно направила його на велику підкопчену чорну пляму, що ховалася у одному з кутків. Тесей склав руки на грудях.
– Це був нещасний випадок і нічого іншого. В мене, знаєш, все-таки є межі! А моя сусідка – наймиліша бабця у всьому Райні. Я думаю, навіть ти не хотіла би розчарувати пані Глек.
Айза перевела на некроманта очі і відкинулася на подушки.
– Що значить – “навіть я”?
– Те й значить. Ти страшенно неввічлива. Як ти говорила з пані Серпик в архіві? Тобі потрібно переглянути свої манери.
Некромант зібрав губи, як гуска – такий вираз лиця Айза могла уявити у старої придворної леді, але аж ніяк не у провінційного некроманта – а саме ним Тесей зараз і був.
– Мої манери в порядку!
– Вкрай сумнівно… – поклацав язиком Тесей. Тільки тоді Айза вловила в його голосі нотку сміху і нарешті зрозуміла, що він жартує. Чи хоча би наполовину жартує. – Чемна леді ніколи би себе так не вела. Якби не твій професіоналізм – ніхто не хотів би мати із тобою справи.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для некромантки, Агата Задорожна», після закриття браузера.