Читати книгу - "Його жага, Альбіна Яблонська"

— Це точно, — кивнула я задумливо. — І чим все закінчилося?

— Чоловік Міранди почав висаджувати всі ці квіти навколо їхнього будинку. Старанно доглядати всю цю красу і купувати все нові і нові рослини. Особливо троянди. 

— Троянди Міранди.

— Точно. Троянди Міранди… — зітхнула моя супутниця. — У компанії не стали чекати, доки вона повернеться в тонус. Просто розірвали контракт. Та й сестра все одно не змогла би працювати на колишньому місці після такого. А ось квіти її тішили. Багато… багато різних квітів. Особливо троянди.

— І вони відкрили крамничку?

— Так. Скріпили союз спільною справою. І цей бізнес — він, розумієш... Він від душі. Міранда робить все з душею. І це дарує їй сили. Потрібно обов'язково робити те, що приносить тобі радість. Знайти "свою" справу і робити її з максимальною віддачею. А найголовніше — з коханою людиною, яка тебе цінує. Яка тебе розуміє і не лишила у тяжкій ситуації. З людиною, яка готова піти за тобою на край світу. Та хоч на саме дно — щоби потім тебе звідти витягнути… І зробити ще кращою, ще щасливішою, ніж ти була до цього.

Я слухала та боролася з бажанням розплакатися. Такою пронизливою була ця історія для мене в ту мить. 

— Ваша розповідь мене дуже вразила. Мабуть, коли буду в Канзасі, то неодмінно сходжу в магазин вашої сестри. Просто щоб її побачити. Тому що такі історії — вони як джерело натхнення. Чи не правда?

— Звичайно, голубонько. Звичайно, — притиснула вона мене до себе і почала терти плече долонею. Розуміла, що я зворушилася і хочеться плакати. — Тільки Міранда зараз у декреті. Замість неї працюють наймані люди.

— Вона... 

— Так. Вагітна удруге. Не побоялася. Не дозволила страхам скувати її по руках та ногах. Моя Міранда вірить у краще. Вона впевнена, що цього разу все буде інакше. Адже блискавка двічі не б'є в одне місце. 

— Хм… І то правда, — витерла я носа хусткою. — Блискавка двічі не б'є в одне місце. 

— Не треба ставити хрест на тому, що колись зробило боляче. Проблема з чоловіком — дай йому ще один шанс. Проблема з дітьми — візьми тайм-аут і спробуй зі свіжими силами. А якщо не можеш — завжди є знедолені малюки, від яких відвернувся світ… Подумай про це. Не дай післяпологовому синдрому зруйнувати твоє життя остаточно. Борися. Будь сильною. У тебе вийде.