Читати книгу - "Як Україна втрачала Донбас, Денис Казанський"

порівнянні з горем, з яким зіткнулися десятки українських сімей, які втратили своїх близьких по обидва боки протистояння. Україну зрадили, а людей зіштовхнули лобами. Уся відповідальність за це лежить на Януковичі і його найближчому оточенні. Ми — фракція Партії регіонів у Верховній Раді України і наші однопартійці — рішуче засуджуємо злочинні накази, що призвели до людських жертв, порожньої скарбниці, величезних боргів, ганьби в очах українського народу та всього світу. У результаті цього наша держава опинилася на краю прірви, загрози розколу і втрати національного суверенітету. Будь–які спроби вплинути на ситуацію, переконати президента не були почутими. Мільйонна партія фактично опинилася заручницею однієї корумпованої «сім’ї».

Фракція Партії регіонів представляє інтереси понад 10 мільйонів виборців і більше одного мільйона членів партії. Партія регіонів — це нормальні, працьовиті люди, які люблять свою землю, свій народ. Це промисловці, вчені, робітники, лікарі і вчителі. Ми прийшли у парламент для того, щоб служити Україні та її народу. Фракція Партії регіонів заявляє, що розбіжності в думках, іноді в ідеології не є перешкодою для спільної роботи на благо України. Бувають різні погляди, але мета у нас одна — єдина, сильна і незалежна Україна. Ми засуджуємо втечу та легкодухість Януковича, ми засуджуємо зраду, ми засуджуємо злочинні накази, які підставили простих людей, солдатів і офіцерів.

Але спроби тотального залякування і самосуду, дестабілізації ситуації у регіонах неприйнятні в демократичних суспільствах. Шановні однопартійці, я звертаюся до всіх вас — депутатів від Партії регіонів Верховної Ради, обласних, міських і місцевих рад, до всіх патріотів нашої партії. Ми зробимо все, щоб захистити вас і захистити від тих помилок і злочинів, які були зроблені на самому верху», — сказав Олександр Єфремов.

Обезголовлені регіонали тепер мали пристосовуватися до нових реалій та вирішувати, як існувати далі. Гіркота політичної поразки посилювалась усвідомленням того, що Янукович та люди з його оточення вчинили страшний злочин, за який комусь доведеться відповідати. У лічені дні Партія регіонів, яка завжди славилася внутрішньою дисципліною та монолітною єдністю, розпалася на окремі угруповання, кожне з яких зіткнулося з необхідністю шукати собі нових покровителів. Причому не обов’язково всередині країни. За кілька днів після втечі Януковича у Криму з’явилися військові без розпізнавальних знаків. Почалася анексія Криму Російською Федерацією.

Перспективи самого Віктора Януковича залишалися не до кінця зрозумілими. Існувала ймовірність того, що він за підтримки своїх російських партнерів ще спробує повернутися та продовжити боротьбу за владу. Після виїзду з України повалений президент з’явився у Ростові і 28 лютого виступив на прес–конференції. Його виступ залишив двояке враження. Янукович заявив, що залишається легітимним президентом і верховним головнокомандувачем, але при цьому не віддав нікому ніяких наказів. Більш того, заявив, що виступає проти воєнного вторгнення Росії в Україну, хоча на той момент воно вже почалося, і військові РФ у Криму вже з’явилися. Прихильники Януковича розгубилися та розчарувалися ще більше. Багато хто чекав (хто з жахом, хто з надією), що він звернеться за допомогою до російської влади, і це послужить сигналом до повномасштабного введення військ в Україну. Російське керівництво тоді ще робило вигляд, що не має жодного відношення до подій у Криму.

В умовах такої плутанини кожен із регіоналів діяв на власний розсуд. Хтось принишк в очікуванні деякої стабілізації, хтось робив боязкі спроби домовитися з новою владою, а хтось вирішив зіграти у стару гру під назвою «донбаський сепаратизм». Тим більше, що умови для цього знову склалися максимально сприятливі.