Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon) "

Арон

Злегка морщусь, коли здираю з себе лейкопластир. Відкидаю бинт та лейкопластир до раковини. Витягувати кулю було не так бридко, як віддирати цю погань від себе. Обробляю шов і знову заліплюю дірку.

Я б з особливим збоченим задоволення змусив Леру зробити мені перев'язку, але ця відьма кудись помчала. Вранці зганяла до аптеки, купила що треба. Завантажила ванну та її як вітром здуло. Сказала незабаром повернеться і приготує вечерю.

Якби я знав, що вона стане такою турботливою, раніше б під кулю кинувся.

Це Міран винний. Сукин син. Попереджати треба, що не всі його боржники дружать із головою. Ну і мені добрий урок. Більше я з ними розмовляти не буду. Першим зброю дістану.

Тепер маю заслужений вихідний. Ще мою залізну леді після вечері розведу на секс і можна з упевненістю сказати, що здається я здох і потрапив до раю. Для мене жодного разу вечерю не готували. Маму не маю на увазі.

Хоча, останню добу, Валерія не в дусі. Може я реально перегнув сунувшись до неї. Злякав дівчинку? Хрін знає…

Потрібно її якось розворушити.

Збираю брудні бинти та викидаю їх в урну. Погляд чіпляється за якусь рожеву коробку із вагітною жінкою. Відсуваю вбік весь мотлох і дістаю зі смітника прямокутну коробку.

"Тест на вагітність".

Піздець!

Далі копаюсь і знаходжу якусь смужку із двома червоними лініями.

Це що за хрінь?

Дістаю телефон і фотографую цю погань Ользі. Слідом, набираю її номер.

— Так, — чується її бадьорий голос на тому кінці.

— Я тобі фотку бабську скинув, а ну швидко розшифруй що там малось на увазі? 

А сам перевертаю коробку і бачу, що «дві смужки» означає «позитивно».

— Хтось скоро стане татком? Разом коляски у парку кататимемо? — радісно щебече Ольга за пів хвилини. Після її возз'єднання з моїм братом, вона помітно повеселішала.

— Ти зараз хочеш сказати, що це означає вагітність? Ти впевнена?

— Як не дивно, але ти звернувся за адресою. Так. Це означає, що той, хто робив цей тест — вагітний.

— Добре! Дякую! — скидаю виклик, і відчуваю холодок вздовж хребта.

Ахереть!

Емоцій немає зовсім. На мене напав якийсь ступор. Якщо я все правильно розумію, Лера вагітна від мене?

У районі сонячного сплетення лопається гаряча бульбашка. Усі нутрощі закипають. Але це приємне печіння.

Ахереть.

Чи не доля це?

Посмішка сама повзе на обличчя. Відчуття дивні. Я навіть геть-чисто забуваю про біль у плечі.

Ховаю смужку в кишеню джинсів і обертаюсь назад. Там грюкнули вхідні двері чи мені здалося?

Виходжу з ванної кімнати й бачу Леру. Вона, як завжди, виглядає надзвичайно, але зараз ще особливіше. Бездоганний макіяж, вилизаний одяг. Пакети в руках.

Підходжу до неї та забираю пакети. Нема чого моїй жінці тягати тяжкі пакети. Блядь, якби знав, що вона поїхала за продуктами, доставлення б викликав.

Так ось чому вона була така загадкова? Вона ще вчора дізналася про вагітність. Я зрозумів, що з нею щось не так, але щоб таке…

Мені до божевілля хочеться схопити її в оберемок. Стиснути міцніше.

— Ти чого такий радісний? — раптом долітає до мене її голос. Її похмурий погляд вивчає, обережно дивиться на мене. Лера знімає пальто, не відриваючи від мене очей.

В мене немає відповіді. Є звичайно, але я поки не збираюся палитися про те, що мені все відомо. Зачекаю. Посмакую.

— Що на вечерю? — викладаю вміст пакетів на стільницю.

— Паста. Я бачу тобі вже краще, тож після вечері можеш не затримуватись. Я впевнена, що у твоїй квартирі теж є дуже м'яке ліжко.

— Є, ти маєш рацію! — відповідаю без затримки. — Хочеш переконатись у цьому?

Кілька секунд вона губиться в нерозумінні, а потім мило хмурить брови.

— Йди до біса! — пирхає мені. — Я переодягатися! Тільки спробуй піти за мною!

Ну, навіщо вона мені це сказала? Провокує? Авжеж, піду! 

Подумати не міг, що буду сохнути так сильно по особині жіночої статі. Її й особиною обізвати, язик не повертається. Особи зазвичай тупі з перекачаними губами, які дуже доречно виглядають на члені. Такі губи засмоктують по самі яйця і не помітиш. А тут…

Тут усе серйозно. Лера — моя жінка і звичайно ж, я як хижак слідую за нею. Чекаю зовсім трохи, даючи можливість скинути більше одягу.

— Арон! — гарчить вона, коли я тихо зачиняю за собою двері. — У тебе проблеми зі слухом?

Скоріше з головою.

Я застав її в спідній білизні біля дзеркала. Чорт, мені здалося чи вона розглядала свій плоский живіт?

— Гарна, — у горлі пересихає. Голос стає сиплим.

Лера кидається очима по кімнаті, бажаючи знайти те, чим можна прикритися, але до мого величезного щастя всі її речі лежать далеко.

Їй залишається тільки насупившись, скласти руки на грудях, прикриваючи пишні півкулі.

— Вийди!

— Ні.

Підходжу до неї впритул і розвертаю себе спиною. Дивлюся на наше віддзеркалення. Руки одразу приходять у дію. Лягають на її талію, що покривається великими мурашками.

— Дивись, як ми дивно дивимося разом.

Вона менша на зріст. Нижче на голову. Роздягнена. Майже. А я більше її вдвічі. У неї смаглява шкіра. Коротке чорне волосся. Карі очі. Родимка біля губ. Я хочу облизати ці губи.

Я бачу як стирчать її соски через тонке мереживо ліфчика. Їх я теж хочу облизати.

— Дивно, ти правий! Ми зовсім не підходимо один до одного. — Несподівано її голос розганяє мої вульгарні фантазії, які я мав намір здійснити за секунду.

І тільки зараз я усвідомлюю, наскільки вона скута. Стоїть нерухомо в моїх обіймах. Вона взагалі дихає?

— Тобі так здається, — опускаю руки на смаглявий живіт і Лера сіпається.

Значить, це правда. Вагітна.

— Арон вийди! Я хочу одягнутися.

— А я хочу, щоб ти роздяглася.

— Обійдешся!

Цілую акуратне плече і відчуваю як дівчина починає тремтіти.

— Арон! — рішучість у її голосі стає болісною. Але я, все ж таки спробую стерти цю рішучість. Вперше, чи що?