Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

Навіщо нам потрібне кохання іншої людини? Чи обов’язково це має бути чоловік або жінка? Чи достатньо нам однієї любові? Чи може кохання бути різним: миттєвим, короткостроковим, довгостроковим? Чого слід і не слід чекати від кохання?

Ще на початку моєї роботи купідоном у мене була одна клієнтка. На час нашого першого знайомства їй був сорок один рік. За плечима у неї був шлюб, який був справді щасливим перші п’ятнадцять років, а потім це відчуття плавно почало згасати і чомусь закінчилося. Двадцять років офіційного шлюбу, який подарував дівчині вже дорослого

сина, тепер здавались їй іншим життям, що посміхається із тьмяних фотографій у товстих фотоальбомах. Ось у цьому альбомі зібрані фотографії з їхньої першої поїздки з чоловіком до Парижа. Чоловік дівчини тоді взяв напрокат справжній кабріолет, і три дні вони каталися на ньому вулицями Парижа. А це фотоальбом із фотографіями з двадцятип’ятиліття дівчини. Вони тоді відзначали у грузинському ресторані. Чоловік дівчини закрив окрему залу і найняв музикантів. А ось фотографії з першої поїздки до Диснейленду: синові тоді тільки виповнилося п’ять років. А це фотографії з гірськолижного курорту — вони всією сім’єю каталися в яскраво-зелених лижних костюмах; а це поїздка до Таїланду. А ось вони щойно зробили ремонт у новій квартирі і влаштували новосілля, а це фотографії з іншого новосілля — чоловік дівчини добудував дачу. А це літній відпочинок у Туреччині, а на цих фото перша шкільна лінійка сина, а це їхній собака, якого подарували синові на дев’ятий день народження; а потім новосілля в уже новому будинку, перша новорічна ялинка на новому місці, феєрверки у дворі. А це відпочинок на Кіпрі, і знову Туреччина, а це поїздка до Лондона. А після цього альбому чоловік купив сім’ї перші iPhone, і фотографії практично перестали друкувати. Вони тепер дбайливо зберігаються на дисках та флешках. Терабайти кохання та щастя.

Нині син дівчини навчається в Європі — у Німеччині, він студент, чоловік також переїхав до Європи, але вже без нашої героїні. У чоловіка нове кохання, яке скоро подарує йому другого сина, а наша героїня залишилася в Україні. Чи любить вона ще свого колишнього чоловіка? На це моє запитання дівчина широко посміхається. «Це вам, напевно, світлини навіяли? — запитанням на запитання відповідає вона. — Я їх сьогодні вранці на шляху до вас забрала у мами на дачі. Там багато моїх старих речей у коробках. Я їх колись розберу, — дівчина знову широко посміхається і задумливо дивиться на фотоальбоми. — Це я вам так, привезла показати, яка я була, який у мене був чоловік і родина, щоб ви розуміли, з ким мене далі знайомити. Я дуже хочу закохатися. Можливо, народжу ще одну дитину. Подивимося. Якщо чоловік дуже сподобається. А то відновлювати фігуру, знаєте, після вагітності та пологів дуже не просто», — додає дівчина.

Як відновлюватись після вагітності, я на той момент ще не знаю. Мені трошки за двадцять, і на моєму столі у фотоальбомах розкладено уривки спогадів із життя довжиною практично як моє. Потім дівчина дістає із сумочки флешку зі своїми свіжими фотографіями, і ми беремося вибирати фотографії для її профайлу.

Дівчина практично відразу після реєстрації йде на побачення з нашим клієнтом зі Стокгольма. Він високий, широкоплечий блондин сорока шести років. Розлучений, у нього двоє синів-школярів, які живуть зі своєю мамою, його колишньою дружиною. Чоловік по роботі часто буває у Києві, тому після першого знайомства з нашою клієнткою ще двічі чи тричі прилітає до неї в Україну, а потім запрошує до Стокгольма. Влітку пара летить разом відпочивати на Майорку, восени проводить романтичний уїкенд у Празі. А просто новорічної ночі в модному київському ресторані чоловік опускається на одне коліно і пропонує дівчині стати його дружиною. Гості ресторану навколо них ведуть зворотній відлік, офіційно настає Новий рік, і наша героїня приймає обручку, боязко промовивши: «Yes».

За кілька тижнів починається обговорення весілля. Дівчина приміряє кілька весільних суконь та купує туфлі. Але ще за кілька місяців пара розлучається. Ні чоловік, ні дівчина до ладу не можуть пояснити причину їхнього розставання. Чоловік просить дівчину залишити його каблучку на згадку про їхнє кохання. Дівчина не заперечує.

А ще за півроку дівчина знову просить її познайомити. Каже, що знову готова до кохання. Цього разу ми знайомимо її з американським бізнесменом. Йому сорок вісім років. Він двічі розлучений. Син від першого шлюбу нещодавно закінчив університет. Дочка від другого шлюбу навчається у старших класах школи та живе зі своєю мамою. Чоловік зізнається, що ніколи не був по-справжньому закоханий у свою другу дружину. Вони тільки починали зустрічатися, коли вона несподівано завагітніла. Чоловік зробив їй пропозицію, щоб дитина народилася у шлюбі. Після народження доньки стосунки начебто стали вибудовуватися, почалася навіть якась приємна сімейна рутина, що тривала майже десятиліття, але того самого заповітного кохання в цьому шлюбі так і не було. Скоріше це було схоже на дружбу, і чоловік зі своєю другою дружиною вирішили розійтися. Колишня дружина вдруге вийшла заміж. Тепер начебто щаслива. Свою першу дружину, як здається чоловікові, він дійсно любив, але вони були такі молоді. Напевно, вони просто зустрілися надто рано. Чоловікові здається, що він тоді ще не розумів, як бути чоловіком і батьком. Крім того, він лише починав будувати свою кар’єру, а згодом — бізнес. Він мав інші пріоритети. Тому його перша дружина не витримала та пішла. Нині щаслива у шлюбі. У їхнього спільного сина дві сестри по матері. І наш клієнт у свої сорок вісім років все ще мріяв про кохання.

Ми познайомили його з нашою героїнею, і він був просто вражений: її довгі ноги, сильний російський акцент і заразлива посмішка здавались йому досконалістю. Пізніше чоловік заявить, що це було кохання з першого погляду. Після кількох побачень в Україні чоловік бере путівки до сонячної Домінікани. Каже, що завжди мріяв вирушити у спонтанну відпустку, і саме ця жінка його надихнула на це. Із Домінікани пара вирушає