Читати книгу - "Фантастичні оповідання польських авторів про святого Миколая, Діда Мороза і..., Анджей Пилипюк"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Лижі, прикріплені до ніг Здзіся, злетіли над святвечірнім столом, підносячи радісного хлопця.
- Мамо, я літаю, тату, вгадайте, що я зараз роблю? Кржисю, ти дивишся на мене? Ти бачиш те, що бачать усі?
- Ти купив йому гарний подарунок, - прошепотіла пані Копцьова на вухо панові Копцеві. (Пан Копець щохвилі протирав окуляри).
— Але ж прогрес і цивілізація, — прицмокнув губами дід, — вразили мене. (Пан Копець теж був здивований).
А Кржись з болісним очікуванням вдивлявся в святого Миколая.
Чи хтось бачив такий поїзд, як у Кржисєка? Він мчав долиною, пагорбами й тунелями. Крихітний начальник станції помахав прапорцем. Мандрівники чекали на крихітній станції.
Кржись лежав на животі, а чарівник, який сам мав слабкість до електричних потягів, показував йому, як переводити стрілки.
Пан Копець сяяв від гордості, що йому вдалося придбати такі гарні подарунки. Іноді він тільки підозріло дивився на акваріум. Що ж, старість не радість, він клявся, що, коли пакував його, той був порожній. Тепер у аквамариновій тіні хлюпалися золоті рибки. (Всі вони, і кожна з них мали здатність виконувати бажання, але, на щастя, ніхто про це не знав).
На ялинці запалили свічки. Цехіни, вишиті на шаті святого Миколая, загадково мерехтіли у їх світлі. Чарівник, до якого ставилися з великою повагою, відчув себе надзвичайно важливою людиною і майже забув, що він звичайний чарівник. Але він не залишився на святвечірній вечері, хоча і був запрошений. Важко їсти в масці.
За порогом він глибоко вдихнув морозне повітря. Небо затягнулося ніччю й мерехтіло зірками. Чарівник відчув дивне блаженство в серці. Приємно робити добру справу. Раптом він почув за собою шелест. Тонкий хлоп'ячий голосок покликав:
- Чарівник!
Той від враження послизнувся і впав у сніговий замет. Кржись подав йому руку.
- Я впізнав вас по черевиках, — сказав він, зітхнувши, — але не хвилюйтеся, я нікому не розповім.
Чарівник мовчав, дуже збентежений.
- Чарівник...?
- Так?
- Святого Миколая немає?
- Немає.
- Я так і думав, — знову зітхнув хлопець. — Але приємно, що ти переодягнувся.
- Розкажеш братові?
- Ні. Він ще маленький. Коли він підросте – через рік – сам перестане вірити в казки.
- Ви дуже розумні.
- Ага. Бо я вже виріс. Але шкода, що немає святого Миколая, і все таке буденне.
- Шкода, — зізнався чарівник, сідаючи на сани, — а тепер іди додому, а то застудишся.
Сани, підживлені чарами, рушили.
- Чарівник!
- Так...?
- Якщо захочеш пограти з потягом, то приходь до мене!
- Я прийду!
У сріблястій тиші, вкритій зорями та снігом, було чути, як колядували в сусідніх хатах.
- Завтра я маю відвідати своїх подруг-фей і побажати їм добра, — мрійливо подумав чарівник. - Обов'язково.
Сани безшелесно рухалися по засніженій дорозі.
Перекладач: Марченко Володимир Борисович, 2023
Notes
1
Гугль виявив лише археопарк "Самарівський чугас" поряд з Ханти-Мансійськом. Загалом кажучи, до російських (і російських) географічних назв у автора ставлення "пліве". Наприклад, у романі "Кузинки" (Kuzinki) у нього Тула - сибірське місто. В останньому виданні Пилипюк цю помилку виправив, але решта, як валялися по тексту, так там і відпочивають.
2
Діти, саме так в оригіналі (willa). І означає це слово те саме, що і в російській мові.
3
Товариші, не забувайте, це фантастичний різдвяний твір, а не путівник ГУЛАГом.
4
Фільм "Кавказька бранка" дивилися? Як визначили хворобу Шуріка?
5
Слово написане російською, транслітерацією (znaczit).
6
Зачекайте, зачекайте, а як же "Три білі коні, три білі коні - грудень і січень, і лютий ..."? Зрозуміло, що у 1953 році цієї пісні ще не було, але Дід Мороз вічно на трійці коней катався, достатньо подивитися на новорічні мультики того часу. Непорядок із боку автора.
7
Для тих, хто не пам'ятає. До нещодавна християни України і т.д. святкували Різдво 7 січня.
8
Особистий холодильник в ті роки, нехай і в Москві… І в 1953 році в Москві в квартиру з кефірому холодильнику могли вселитися тільки… специфічні люди. Не вірю…
9
Це перше опубліковане у пресі оповідання Пилипюка, але "розгуляйське" ставлення до предметних та історичних реалій розкрито тут на всі сто. Отже, поїхали. Так ікони на металі писали, наприклад, на цинкових листах чи листах оцинкованого заліза, наприклад, для корабельних церков. Є ікони зі сріблом та позолотою. Томпак - (фр. tombac, від малайськ. tambaga - мідь) - різновид латуні з вмістом міді 88-97% і цинку до 10%, володіє високою пластичністю, антикорозійними та антифрикційними властивостями. Ікони на металі (залізі або латуні) часто писали для використання їх в екстремальних кліматичних умовах на виносні корогви, або щось подібне, хоч і не завжди. Тобто, на томпаку ікон не писали. Свята Дарія до Грузії ніякого відношення не мала.
Ось скільки безглуздя можна знайти в одному реченні…
10
PPS – Polska Partia Socialistyczna - Польська Соціалістична Партія
11
У книзі 2004 року, в описуваному тут 1908 козак Семен молодий. У книзі 2016 року "Конан Дистилятор" ми дізнаємося, що Семен народився за Катерини Великої і через двадцять років став сивим, але... мудрим. Саме таким він виступає в більшості оповідань про Якуба Вендровича як його вірний приятель і соратник у пригодах.
12
В оригіналі: Zdrawstwujtie. Оскільки козак Семен народився у волзькій станиці (?), тому він частенько користується російською мовою.
13
Ну ось чому самогон обов'язково каламутний? Що в книжках, що у фільмах про громадянську війну… Це означає, що самогон паршивий, погано очищений. Адже Якобу, начебто, було в кого вчитися: і в діда, і в батька. Чи гостей у Вендровичів спеціально гидотою напували?
14
Każdy święty chodzi uśmiechnięty –
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фантастичні оповідання польських авторів про святого Миколая, Діда Мороза і..., Анджей Пилипюк», після закриття браузера.
