Читати книгу - "Метафізика"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Але чи стоїть справа так, що існує щось, що є в більшості випадків, і нічого, що є завжди, чи все ж таки існує щось вічне? Це питання слід розглянути пізніше[78], проте очевидно, що [20] немає науки про випадкове, або побіжне, позаяк усі науки стосуються або того, що є завжди, або того, що в більшості випадків. Адже інакше як можна навчатися або навчати іншого? Адже має ітися про щось визначене або як те, що є завжди, або в більшості випадків, як-от медова суміш тому, кого лихоманить, є корисною у більшості випадків. Натомість щодо винятків із цього правила, тобто коли суміш не є корисною, [25] нічого такого сказати не можна. Приміром, якщо сказати, що на молодику, то і те, що трапляється на молодику, буває або завжди, або в більшості випадків. Натомість випадкове є винятком із правила.
Отже, про те, що таке випадкове, або побіжне, і яка його причина, а також про те, що науки про нього немає, ми сказали.
3
Очевидно, що про начала та причини, які можуть виникати і знищуватися, можна говорити [30] незалежно від їх фактичного виникнення й знищення. Адже інакше все мало б існувати з необхідністю, оскільки те, що виникає і знищується не випадково, має певну необхідну причину. Тож якщо запитати, чи відбудеться це, чи ні? — то відповідь буде: так, якщо відбудеться щось інше; якщо ж ні, то ні. А те своєю чергою відбудеться, якщо відбудеться ще щось інше. І таким чином зрозуміло, що, постійно віднімаючи якийсь час від обмеженого відтинка часу, ми дійдемо до теперішньої миті. [1027b] Скажімо, ця людина помре від хвороби або насильною смертю, якщо вийде з дому, а вийде вона, якщо їй захочеться пити, а захочеться їй пити, якщо відбудеться щось інше, і так доходимо до того, що відбувається тепер, або до чогось, що вже відбулося. Наприклад, це станеться, якщо їй захочеться пити; а захочеться пити, якщо вона їстиме гостре; [5] а це або відбувається, або ні, так що з необхідністю помре або не помре. І те саме стосується минулих подій. Адже це — я маю на увазі минуле — вже присутнє в чомусь. Тому все, що буде, буде з необхідністю, наприклад, смерть того, хто живе; адже якась причини цього вже виникла, [10] скажімо, якісь протилежні явища в тому самому тілі. Однак помре людина через хворобу чи насильною смертю, ще не визначилося, а натомість це залежить від того, чи станеться «оце-от». Тож очевидно, що ми доходимо до певного начала, проте від нього до іншого вже переходу немає. Тому воно буде началом того, що станеться одне з двох, і іншої причини його виникнення немає. Проте від начала якого виду та від причини якого виду веде відлік походження випадкового, [15] — чи від матерії, чи від цільової причини, чи від рушійного начала, — це й слід розглянути насамперед.
4
Отже, про суще за збігом досить (позаяк воно достатньо визначене). Що ж стосується сущого як істинного — і несущого як хибного, — то воно обумовлене поєднанням та розділенням, а і те, і друге разом [20] постають як полюси суперечності (бо істинне стосується ствердження у випадку поєднання предмета і того, що йому приписується, і заперечення у випадку, коли вони розділені, натомість у випадку з хибним все навпаки; натомість яким чином можна щось мислити разом і мислити нарізно, то це інше питання; під «разом» та «нарізно» я маю на увазі не послідовність, [25] а те, що виникає щось єдине).
Адже хибне та істинне містяться не в речах, так що, скажімо, благо є істинним, а зло неодмінно хибним, а натомість у думці; що ж до простих речей та щосності, то тут істинне й хибне перебувають навіть не в думці.
Тож те, що належить дослідити стосовно сущого і несущого в такому сенсі, слід розглянути пізніше[79]. Оскільки ж зв’язування [30] та розділення відбуваються в думці, а не в речах, а суще в такому сенсі відмінне від сущого у власному сенсі (адже думка з’єднує чи відділяє або щосність, або якість, або кількість, або щось інше), то суще за збігом та суще як істинне слід тепер залишити. Адже причина одного є невизначеною, а другого — певний стан думки, [1028а] і як одне, так і друге стосуються того роду сущого, що лишився, і не
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Метафізика», після закриття браузера.