Читати книгу - "Служниця для божевільного графа, Делісія Леоні"

Пролунало якесь бурчання з боку графа і він, повернувшись до нас спиною, не сказав, а прошипів:

— Несіть сюди дракориба!

Я попередила друга, щоб він у жодному разі не заважав графу, не смів з ним розмовляти, і краще просто на нього не дивився. Граф - особистість дратівлива. До того ж, я зрозуміла, що він не любитель дракорибів та й іншої будь-якої живності загалом.

Такі, як Тихіш, мали одну велику особливість, про яку мало хто знав. І це все тому, що такі милі істоти, як дракориби, не популярні, їх не любили, а як результат - мало хто знав про них стільки, скільки я, наприклад.

Дракориби - милі, шкода тільки не пухнасті звірята, є аматорами поласувати... будь-якою магією. В принципі будь-які види магії діють на них як солодкий наркотик. Дракориби вважаються нейтралізаторами зайвої магії у навколишньому середовищі.

Вважається, що у тих будинках, у яких живуть дракориби, завжди панують гармонія, щастя та спокій. Злість або будь-який прояв негативу викликає викид (довільний чи ні) магії в повітря. Багато людей цього не помічають у пориві свого гніву. І багато хто не помічає, що ці надлишки накопичуються в будинку. І це призводить до того, що в будинку накопичується велика кількість вільної негативної магії. І ось якраз дракориби із задоволенням харчуються цими надлишками, очищаючи будинки від шкідливої, непотрібної магії. Для них це просто ласощі і ніякої шкоди магія не приносить цим звіряткам.

Але я не була впевнена щодо паразитарної магії. Але Тихіш мене запевнив, що він зможе впоратися. Принаймні, він зможе спробувати шматочок магії і зрозуміти безпечна вона для нього чи ні.

— Поводься пристойно. І не галасуй! Добре, Тихіше? — тихо прошепотіла я другу, ставлячи його в кабінеті графа в самому віддаленому кутку, щоб він не потрапляв на очі Його Світлості.

— Даріє?

Позаду мене стояв граф Кейл і з великою цікавістю розглядав мене.

— Ви готові?

— Так, мілорде.

— Тоді на бал! — з усмішкою промовив чоловік і подав мені руку.