Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Для походу в ресторан Лола готувалася весь час, що залишився. І весь цей час вирішувала, що одягнути.

Вона розуміла, що, з одного боку, вбрання має бути ошатним, не в джинсах же йти. А з іншого - потім у клубі навряд чи її зрозуміють у вечірній сукні до підлоги. Тому вибрала знову коктейльну сукню темно-синього кольору завдовжки трохи вище коліна, з коміром-стійкою, без рукавів та вирізом у вигляді краплі на грудях. При цьому в "крапельці" досить добре відкривалися підняті бюстгалтером груди. На ноги - панчохи та високі чоботи на таєнкетці та підборах. Волосся Лола розпустила, дозволивши йому вільно водоспадом стікати трохи нижче за талію. З косметикою не старалася, підфарбувала вії і завдала блиску губам.

Лола знала, що Гордію подобалося її волосся, він сам завжди розпускав його при зустрічах. І ще вона зрозуміла, що мінімум косметики в її випадку – найкращий варіант.

Чоловік заїхав вчасно, як і обіцяв. Вийшов із машини, щоб відчинити Лолі двері. Але, опинившись поруч із дівчиною, припав до її губ довгим поцілунком. Лола навіть розгубилася спочатку, адже вони розлучилися лише кілька годин тому. Але вона навіть крізь одяг відчула, як Гордій притиснувся до неї своїм збудженим органом.

Невже це вона так на нього діє?

- Вечір обіцяє бути веселим, - хмикнув Гордій, усуваючись.

Ресторан, до якого вони приїхали, спеціалізувався на італійській кухні. Гордій допоміг Лолі зняти пальто та провів за столик у кутку. Дуже відокремлений...

- Ти ж хотіла морепродукти. Тут їх готують цілком непогано.

Лола була задоволена, що він запам'ятав хоч щось із її балаканини.

- Дякую, - скромно промовила.

- Хоча, на мій погляд, в Італії все одно смак цих страв трохи інший.

- Ти був в Італії? - спитала Лола і сама зніяковіла.

Подумає ще, що вона випитує особисте.

- Так, багато разів. І у справах, і на відпочинку. Мені дуже подобається Флоренція. І Геннуя. Та й морські курорти теж чудові.

- А Рим? Ти був? Я дуже хотіла б побувати. Кухня материкової Італії відрізняється від кухні "на чобітку".

- Так, я був у Римі, навіть здається не раз. Але він мені не подобається. Натовпи туристів, суцільні пам'ятки архітектури, в якій я не дуже розуміюся. І дуже жарко влітку...

- Зате зараз там напевно рай, - замріяно промовила Лола.

- Ну, хочеш, можемо злітати на вихідні...

Сказав, і сам осікся. Мабуть, його плани так далеко не поширювалися. Ну і добре. Лола зрозуміла, що краще перевести розмову в інше русло.

- А тобі піца подобається? Чи паста? І різотто?

Гордій явно зітхнув із полегшенням, звернувши з небезпечної теми спільних планів.

Розмова тривала переважно навколо гастрономічних переваг. А ще чоловік трохи розповідав про країни та міста, в яких встиг побувати. Виявляється, він був у багатьох європейських країнах. У Німеччині навчався. Потім трохи працював там же. При цьому часто їздив по роботі до Італії та Голландії. Та й в інші країни.

Лола тільки мріяти могла про таку кількість мандрівок. Сама вона за кордоном не була, хоча її троюрідна сестра жила у Німеччині. Вони бачилися дуже рідко, у рідкісні приїзди сестри на історичну батьківщину. Про візит у відповідь якось ніколи не заходила мова. Та й грошей у Лоли було не так багато.

Вона спочатку хотіла накопити на машину, хай не нову, але щоб добиратися на роботу не в першому переповненому автобусі, а з комфортом.

Ну а потім уже, можливо, і на поїздки зможе відкласти.

Тому Лола жадібно вбирала розповіді Гордія про цікаві та серйозні випадки з його біографії. Про те, які страви та в яких країнах йому сподобалися. Про те, які де живуть люди...

Гордій був дуже хорошим розповідачем, і під кінець вечері вони обоє розслабилися і отримували явне задоволення. Це було обох в новинку, тому що раніше вони майже не спілкувалися на сторонні теми, які не стосувалися їхніх стосунків. Ну чи наказів Гордія. А тут такий теплий вечір. Теплий, душевний, зближуючий.

Лола намагалася не дурити себе надією, що такі вечори повторяться ще не раз. Краще нехай це буде сюрпризом, ніж чекати – і розчаруватись.

***

Після вечері хотілося поїхати до них на квартиру і загубитися в обіймах коханого чоловіка. Але Гордій явно не збирався здаватися так рано, і в результаті вони вирушили до клубу.

Сьогодні тут було трохи жвавіше, ніж першого вечора, коли вони тут були. Вільних диванчиків не було, тож Лола та Гордій влаштувалися біля барної стійки. До Гордія час від часу підходили чоловіки – привітатись. Іноді – рідко – жінки. Усього троє. Одна з них - Марина, двоє інших не представилися, просто підійшли, посміхнулися, покрутились і потерлися довкола. Явно натякаючи на те, що сьогодні не проти відпочити разом із супутником Лоли. Але Гордій стримано привітався і не давав жодних натяків на подальший флірт.

Потім підійшли двоє чоловіків, дуже схожих один на одного, явно брати. Ось їх Гордій представив Лолі як Івана та Романа. Чоловіки були дуже гарні і окремо, але разом складали "солодку парочку." Лола бачила, як вільні дівчата, у тому числі ті, що підходили до них, облизуються на братів. Старшим був Роман, він вочевидь у всьому лідирував. Але й Іван був далеко не промах.

– Вони часто ділять дівчину на двох, – прокоментував Гордій.

- Тобто?.. - не зрозуміла Лола.

- Ну, тобто займаються сексом з однією дівчиною одночасно. Або по черзі.

Лола була готова провалитися крізь землю. Як можна це обговорювати? Чому всі про це знають?

Досі вона думала, що те, що відбувається за зачиненими дверима, — особиста справа двох. А тут виходить, що не лише двох, а трьох, та ще й сторонні в курсі.

А від наступного питання чоловіка Лола поперхнулася коктейлем і мало не впала зі стільця.

- А ти хотіла б спробувати?

- Що? – запинаючись уточнила. - Утрьох чи з ними?

- Ні, не з ними, звісно. А втрьох. Зі мною та ще з кимось. Чоловіком. Або жінкою.

- Ні, - твердо відповіла.