read-books.club » Драматургія » Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета, Вітольд Гомбрович 📚 - Українською

Читати книгу - "Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета, Вітольд Гомбрович"

341
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета" автора Вітольд Гомбрович. Жанр книги: Драматургія. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 39 40 41 ... 51
Перейти на сторінку:
всі панчішки, і всі туфельки блищали!

Бо я маестро,

Бо я Фіор!

ШАРМ (підходить):

Бо я ггаф Шагм!

Бо я ггаф Шагм!

Ах, я ггаф Шагм,

Я пещений, єдиний, незрівнянний...

Бо я сам Шагм!

А це циліндр мій,

А це ціпочок мій,

Бо я сам Шагм —

І це мій смак!

ФІОР і ШАРМ:

Бо я Фіор (граф Шарм),

І я маестро дамсько-чоловічий!

ФІОР: Справді, любий графе Шарме, до мене в Парижі дійшли вісті, що ніхто ліпше від вас не вміє носити шапокляк із сімома переливами.

ШАРМ: Ах, будь ласка, гляньте на мою жилетку.

ПАНСЬКА ГРУПА:

Кріселка лорда Блоттона,

кріселка лорда Блоттона...

КНЯЗЬ: Я не сумніваюся, що з допомогою Шагма маестго здійснить великі гечі. У наш час, у час, такий, як тепегішній, соціал-демокгатичний і атеїстично-соціалістичний, костюм став найпотужнішим бастіоном вищого класу. Бо щоб воно було, якби не всі ці нюанси, я сказав би, тонкощі, відтінки, отой містичний шифг, незгозумілий для невтаємничених, за допомогою якого вища сфега ізолюється від сфеги нижчої. Костюм і манеги — оце наш бастіон на висоті! Осанна! Нижчий клас, звісна гіч, робить усе можливе, щоби пгивласнити собі і нашу моду, і наші манеги, пготе саме тому тгеба постійно запговаджувати інновації, заплутувати сліди...

КНЯГИНЯ: Гготескно, немає миті спокою, це якесь пегеслідування! Ледве я спгавлю собі пеньюаг із комігцем а-ля Гебегбеге, як уже бачу такий самий коміг у моєї пегукагки. А найгігше зі служниками, уявіть лише, вчога я заскочила свою гагдегобницю, коли вона мігяла мої туалети...

КНЯЗЬ: Таж, будь ласка, Фегнандо,.. пгошу тебе... (обережно показує на Лакея вглибині сцени) пгошу тебе... служники...

КНЯГИНЯ: Служники!.. (Замовкає.)

ПАТРОН: Ет (стишено). А мій камердинер, уявіть, наслідує мій спосіб зав’язувати краватку!

ГЕНЕРАЛ: Тихше... Мій ординарець користується моєю пастою для черевиків.

КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ: Тихше... служники!

УСІ: Тихше-тихше... Служники!

КНЯЗЬ: Мабуть, вони нічого не чули... Тихше...

ГРУПА: Мабуть, не чули... Тихше...

КНЯЗЬ: А хоч би й чули!.. А хоч би й чули!.. (Гукає.) Константию! (Лакей прибігає.) Будьте такі ласкаві вичистити мені чегевики!

ГЕНЕРАЛ: Гарна думка, слово честі, бо така курява! Лютику! (Прибігає ординарець Лютик.) Наглянсуй мені носаки, як належить!

КНЯЗЬ: Люблю, коли кожна людина на своєму місці!

ПАТРОН: Нині парко, то й курява липне до взуття. Валеку! Берися теж до щітки, головне з боків. (Лакей заходиться вичищати.) Після Парижа наша околиця, мабуть, здається вам, маестро, дещо монотонною?

ФІОР: Та ні, чого б оце!

КНЯЗЬ: Маестго ласкавий до нас! Фганті́шеку! Пгошу й мені... (Маркізі.) Евлаліє, я бачу, що і в тебе туфлі запогошені. Фгантішеку, спочатку пані магкггафині.

МАРКІЗА: Сю-сю-сю!

ШАРМ: Владиславе! Спегшу маестго, потім панові пгофесогу й мені!

Лакеї чистять унизу, пані й панове розмовляють угорі.

ПРОФЕСОР (Шармові): Я буду вам безмежно зобов’язаний (буцімто блює на Фіора).

ФІОР: Пардон?!

КНЯГИНЯ (Фіорові): Наш бідолашний безцінний пгофесог хгонічно хвогий на неконтгольовану блювоту. Обцесійно-хгонічну пгофесогову блювоту лікували без жодних наслідків найбільші медичні світила. Щопгавда, пгофесог блював на найбільших світил, а ще на гозмаїтих асистентів, медсестег, que sais-je[16], а також на мого чоловіка й на мене, складно взагалі було б знайти таку меблю або людину, яку не обблював би наш догогий пгофесог. Улітку наш догогий пгофесог блює на клумби, квіточки, гослинки, хгобачків чи песиків, а ще, напгиклад, на комашок або на дегева, або на садові тачки.

КНЯЗЬ: Блювота нашого догогого пгофесога має хагактег спазматичний, конвульсійний і, безсумнівно, хгонічний. (Професор буцімто блює на Маркізу.) О, пгошу дуже!

МАРКІЗА: Сю-сю-сю!

КНЯЗЬ: А ось і наш догогий прелат!

Прелат вийшов із храму, підходить.

ПРЕЛАТ: Слава Ісусу Христу!

КНЯГИНЯ: Ах, яку ж ви пгоповідь нині виголосили, наш догогий пгелате, на честь нашого догогого Господа Бога! Пгошу, пгелате, оце маестго Фіог!

ПРЕЛАТ: Слава навіки Богу!

ФІОР: Я цілковито причарований!

МАРКІЗА: Сю-сю-сю.

КНЯЗЬ: Пго що це я?.. Ага, наш догогий пгофесог блює на листочки, тгавинки, канапи, тагілки й тагілочки, пагкани, огогожі, гувегнанток або капелюхи. Це, як ствегджують лікагі, стан хгонічно нудотний, блювотний, ригальний, я сказав би, органічно-гепульсивний. До гечі! А де ж, пгофесоге, ваш пгиятель, отой славетний коняг і спогтсмен ггаф Гуфнаґель, якого ви обіцяли нам пгедставити?

ПРОФЕСОР (буцімто блює): Пардон! Граф Гуфнаґель досі в храмі, його поглинула молитва, зараз він прийде.

ПРЕЛАТ: Валентова! То й мені тре троха сандалі почистити.

ПАНСЬКА ГРУПА: Кріселка лорда Блоттона... Кріселка лорда Блоттона... Кріселка лорда Блоттона... (Pianissimo[17].) Кріселка лорда Блоттона. (Завмирають.)

ЛАКЕЙ І: Гей, посунься, куди пхаєшся?

ЛАКЕЙ ІІ: Це моя нога!

ЛАКЕЙ ІІІ: Бач, які тепер носи в черевиків, гострі...

ОРДИНАРЕЦЬ: Геть, голото, не бачиш, що я пуцую пана генерала?

ЛАКЕЙ ІІІ: Теперка у всіх шкарпетки в смужечку.

ВЛАДИСЛАВ: Не пхайся, телепню!

ГОСПОДИНЯ ПРЕЛАТА: Кара Божа із тієї голотою!

ЛАКЕЙ ІІ: Мені забракло вакси. Язиком вилижу.

ЛАКЕЙ ІІІ: Я теж не маю глянцу, але в мене є язик.

ГОСПОДИНЯ: Кара Божа з тими хамидлами!

ЛАКЕЙ ІІІ: Валеку, отут вилижи, з-під підбора.

ЛАКЕЇ (вилизуючи):

Ой, ваксую я до глянцу!

І глянсую я до вакси!

Язиком!

Язиком!

Гей-га, гей-га, гей же га!

ПАНСЬКА ГРУПА (прокидається): Кріселка лорда Блоттона...

КНЯГИНЯ: Сподіваюся, ви всі, пані й панове, вже отгимали запгошення на бал, який, не сумніваюся, надасть блиску на висоті цьому неймовігному модному дефіле від нашого маестго на висоті, осанна, осанна, алілуя, алілуя!

КНЯЗЬ: Ми пгагнемо, щоби бал був гідний маестго, а маестго балу був на висоті, осанна, осанна!

ПРЕЛАТ: Нема нічого ліпшого, ніж благосні розваги!

ГЕНЕРАЛ (Ординарцеві): Вилижи отут підошву.

ПРЕЛАТ: А ось і пан граф Гуфнаґель! Гідний благословення християнського, прошу його в жертводавців моїх, останній із дому Божого виходить, похвально, похвально...

КНЯЗЬ: Конягі завжди побожні, цікава гіч, хоч скільки газів мені тгаплялося зустгіти коняга, він завжди був побожний.

ПРОФЕСОР:

Ве-е-е-е-е!

Ве-е-е-е-е!

Дозвольте, князю і княгине!

Дозвольте, любе товариство!

Граф Гуфнаґель —

Мій приятель і компаньйон, ве-е-е, ве-е-е, ве-е-е!

ЛАКЕЙ І (вилизуючи черевичок Княгині): Які ж то теперка ясні пані почали спідні сорочки носити, з рюшечками, тра Касьці моїй сказати.

ЛАКЕЙ ІІ: Лижи, а під спідницю не заглядай, хаме.

КНЯГИНЯ (співає):

О, ггафе, чемпіоне незгівнянний!

КНЯЗЬ (співає):

О Дегбі, о Лонгчемпс і Фікс Гганд Фікс!

ГУФНАҐЕЛЬ (співає):

Лише галоп, галоп, галоп,

Галоп у голові моїй...

Гей-гей, галоп, який там клус!

Галопом я завжди лечу,

Хлистом раз-два, хлистом два-три —

І знов галоп — на раз-два-три.

Гей-гей, галоп, о це мій сон!

Гей-гей, галоп — оце мій звичний стиль!

ПАНСЬКА ГРУПА (співають):

Гей-гей, галоп, галоп,

1 ... 39 40 41 ... 51
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета, Вітольд Гомбрович», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета, Вітольд Гомбрович"