Читати книгу - "У мене є я, Сінторас Ватерлей"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Я не впевнений, що це так, проте розбирати роботів цікавіше.
— Так, проте вивчати робототехніку практичніше.
— Хіба тобі не потрібно вчитися писати програмний код для роботів?
— Потрібно, тому я відправив Гіппо по паливо для генератора.
— Ти справді думаєш, що він знайде якусь каністру, що плаває на рівні третього поверху?
— Так теж можна, проте я просто відправив його відкачувати бензин.
Увага, симуляція закінчується, прохання підготуйтеся до перезапуску та прослідуйте інструкціям, як відновлюватися від тривалої симуляції.
— Підсумуймо, склад автоматонів був брехнею, а замість насолоди самотністю ми працювали, вивчаючи роботехніку, по ідіотському плану.
— План не був ідіотським, просто нам не вистачило навичок, ми обрали занадто короткий період — виконати цей план за рік було б амбітно.
— Гаразд, тоді до зустрічі.
Симуляція закінчилася.
— У нас є лише два варіанти.
— Я поставив решітку на вікна.
— Тоді у нас лише один варіант.
— Ага.
— Абсолютно.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У мене є я, Сінторас Ватерлей», після закриття браузера.