Читати книгу - "Тіні минулого, Льюїс Бенте"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Повернувшись додому, Соня застала Олега на кухні. Він був одягнений у свіжу сорочку, виблискуючи ідеальним виглядом, але це тепер здавалося їй фальшивим.
— Ти вдома? Як справи у твоєї мами? — він посміхнувся, ніби нічого не сталося.
Соня мовчки дістала зі своєї сумки фотографії, які їй дав детектив, і кинула їх перед Олегом на стіл.
— Поясни це, — сказала вона холодно.
Олег подивився на фото, і його обличчя миттєво змінилося. Він був явно шокований, але спробував залишатися спокійним.
— Де ти це взяла?
— Не важливо. Головне — що це? Чому ти проводиш час із моєю сестрою, тримаючи її за руки і цілуєш?
— Це не те, що ти думаєш, — Олег спробував торкнутися її руки, але Соня відсторонилася.
— Ти цілуєш мою сестру. Як це можна ще зрозуміти?
— Це… ми просто намагалися знайти спосіб вирішити одну проблему. Дана засмутилася через щось, і я намагався її заспокоїти.
— Ти думаєш, я настільки наївна? — Соня підняла голос, і її очі наповнилися сльозами. — Ти знав, що ми всі пов’язані? Ти знав, ким вона є для мене, і все одно…
— Я не хотів, щоб це зайшло так далеко, — зізнався Олег, опускаючи голову.
Соня засміялася. Це був гіркий, саркастичний сміх.
— Зайшло так далеко? Ти не хотів, але все одно обрав зраду?
Олег намагався щось сказати, але Соня підняла руку, змусивши його замовкнути.
— Я більше не хочу тебе бачити. Забирай свої речі і йди.
— Соню, дай мені пояснити…
— Ні, — її голос був крижаним. — Ми закінчили.
Вона розвернулася і вийшла, залишивши Олега стояти біля столу з фотографіями, які говорили гірку правду.
РОЗДІЛ 6
Соня провела ніч одна, намагаючись заспокоїтися. Але її думки постійно поверталися до Дані. Що вона скаже їй? Чи взагалі варто говорити?
На світанку Соня взяла телефон і написала сестрі коротке повідомлення:
“Мені потрібно поговорити. Це важливо. Зустрінемося в парку о 9:00.”
Дана відповіла через кілька хвилин:
“Добре. Буду там.”
Соня приїхала в парк раніше. Вона сиділа на лавці, обмірковуючи, як почати цю розмову. Але коли вона побачила Дану, яка йшла до неї, з її обличчя миттєво зникли всі сумніви.
— Сядь, — коротко сказала Соня, коли Дана підійшла.
Сестра сіла, виглядаючи розгубленою.
— Що сталося?
Соня дістала фотографії і простягнула їх Дані.
— Ти маєш це пояснити.
Дана глянула на знімки, і її обличчя зблідло.
— Це не те, що ти думаєш, — прошепотіла вона.
— Тільки не починай із цього, — Соня стиснула кулаки. — Просто скажи правду. Ви з Олегом разом?
Дана довго мовчала, перш ніж нарешті зізнатися:
— Так. Ми були разом ще до того, як він познайомився з тобою.
Соня завмерла.
— Що?
— Ми зустрічалися кілька місяців. Але тоді з’явилася ти. Він вибрав тебе, і я подумала, що зможу змиритися. Але це виявилося складніше, ніж я думала.
— Складніше? Ти зруйнувала моє життя, Дано! І навіть зараз ти не відчуваєш провини?
Дана намагалася щось сказати, але Соня більше не могла це слухати.
— Ми більше не сестри, — сказала вона, підводячись. — Ти для мене ніхто.
Соня пішла, залишивши Дану сидіти на лавці з розбитим обличчям і фотографіями, які тепер
РОЗДІЛ 7
Соня йшла вулицею, не відчуваючи ані холоду, ані вітру, що здіймався разом із листям під її ногами. Її думки змішалися у хаосі — образи, звинувачення, спогади, біль. Її життя було зруйноване двома найближчими людьми, яких вона тепер навіть не знала, як називати: брат і сестра чи зрадник і змовниця?
Вона зупинилася перед кав’ярнею, у яку часто заходила раніше з Олегом. Її погляд вихопив пару всередині — закоханих, які трималися за руки й сміялися, як колись вона з ним. Соня відчула, як гіркий клубок образи підступає до горла.
“Я повинна щось із цим зробити”, — подумала вона. Відчути себе жертвою вона не мала наміру.
Повернувшись додому, Соня зачинилася в кімнаті. Її руки нервово перебирали папери, які залишив їй детектив. Увагу привернув документ із назвами компаній, знайомими назвами. “Олег-Інвест”, “Дана Груп”… Ці назви лунали на їхніх сімейних вечерях. Але тепер кожне слово звучало, як підказка.
“Це більше, ніж зрада”, — подумала Соня. Вона дістала телефон і набрала номер детектива.
— Ви казали, що маєте більше інформації, — почала вона, як тільки почула його голос.
— Так, але я не впевнений, що вам це сподобається.
— Уже нічого не сподобається. Кажіть усе, що знаєте.
— Добре. Я з’ясував, що і Олег, і Дана пов’язані не лише особисто, а й фінансово. Їхні компанії ведуть спільні проєкти вже кілька років, але це приховано за мережею підставних фірм. Останнім часом вони готують злиття активів.
Соня відчула, як її серце стискається.
— Що це означає?
— Це означає, що їхній інтерес до вас може бути не тільки особистим, а й стратегічним. Ваша сім’я володіє значними активами, і, як спадкоємиця, ви — ключова фігура.
Соня замовкла. Її життя вже було схоже на хаос, але тепер здавалося, що вона опинилася в центрі складної гри, яку вела її власна “сім’я”.
— Що мені робити? — нарешті запитала вона.
— Зібрати більше доказів. У мене є контакт, який може вам допомогти. Людина всередині їхньої компанії.
РОЗДІЛ 8
Наступного дня Соня зустрілася з детективом у маленькому офісі на околиці міста. Він ввів її у справу.
— Це Дмитро. Раніше він працював у безпеці компанії Олега. Але коли дізнався про їхні махінації, вирішив вийти зі справи.
Чоловік, який сидів навпроти неї, виглядав стомленим, ніби постійно оглядався через плече.
— Чим я можу допомогти? — запитала Соня, намагаючись приховати тремтіння в голосі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні минулого, Льюїс Бенте», після закриття браузера.