Читати книгу - "Сказання про дітей Гуріна"

Третім сином Фінве, братом Фінґолфіна та зведеним братом Феанора, був Фінарфін. Сам він не повернувся до Середзем'я, але його сини і донька пристали до війська Фінґолфіна та його синів. Найстаршим сином Фінарфіна був Фінрод, який, натхненний величчю та красою Менеґрота в Доріаті, заснував підземне місто-фортецю Нарґотронд, за що його нарекли Фелаґундом, тобто «Володарем Печер», або «Прорубувачем Печер» — мовою гномів. Ходи Нарґотронда виводили до ріки Нароґ у Західному Белеріанді, де вона перетинала високі пагорби під назвою Таур-ен-Фарот, або Високий Фарот; але Фінродове царство сягало значно далі: на сході — до ріки Сіріон, а на заході — до ріки Неннінґ, яка впадала в море при гавані Еґларест. Фінрода вбили у підземних темницях Саурона, першого слуги Морґота, і тоді Ородрет, другий син Фінарфіна, надягнув корону володаря Нарґотронда. Відбулося це через рік після народження Туріна в Дор-ломіні.

Ще двоє синів Фінарфіна, Анґрод і Аеґнор, були васалами їхнього брата Фінрода і мешкали в Дортоніоні, — із півночі на них дивилися рівнинні простори Ард-ґалену. Ґаладріель, сестра Фінрода, жила в Доріаті з Королевою Меліан. Меліан — це мая, дух, наділений великою владою, який прибрав людську подобу й оселився в лісах Белеріанду з Королем Тінґолом. Вона була матір'ю Лутіен і праматір'ю Елронда. Незадовго до повернення нолдорів із Аману, коли величезні армії Анґбанда посунули на південь, у напрямку Белеріанду, Меліан (цитую сказане в «Сильмариліоні») «зібралася на силі й оточила довкруж усі володіння [ліси Нелдорету й Околиці] невидимою стіною тіні та сум'яття, створивши Пояс Меліан, який відтоді без дозволу її або ж Короля Тінґола не міг перетнути ніхто, хіба що був би наділений більшою владою, ніж сама мая Меліан». З того часу ту місцину почали називати Доріат — «Обперезана Земля».

Шістдесятого року після повернення нолдорів незліченне військо орків спустилося з Анґбанда, поклавши кінець миру, та хранителі премудрості завдали йому нищівної поразки. Цей бій назвали Даґор-Аґларебом — Славетною Битвою; ельфійські володарі зважили на отриману пересторогу та розпочали Облогу Анґбанда, яка тривала майже чотириста років.

Сказано, що люди (їх ельфи називали атани — «другі» або ґілдори — «послідовники») з'явилися на сході Середзем'я наприкінці Прадавніх Часів. Однак люди, котрі вступили до Белеріанду в дні Тривалого Миру, коли Анґбанд тримали в облозі, а його брами було замкнено, ніколи не розповідали власної первісної історії. Провідника тих перших людей, котрі перетнули Сині Гори, звали Беор Старий. Фінродові Фелаґунду, Королеві Нарґотронда, коли той уперше зустрівся з ними, Беор заявив: «Темрява стелиться позаду нас, але ми відвернулись од неї та не бажаємо повертатися туди навіть подумки. Серця покликали нас на Захід, і ми віримо, що знайдемо там Світло». Щось подібне малолітньому Турінові розповідав Садор, старий слуга Гуріна. Але далі сказано, що, дізнавшись про появу людей, Морґот рушив на Схід, востаннє покинувши Анґбанд, і що перші люди, котрі вступили до Белеріанду, «розкаялись і повстали проти Темної Сили, тому їх вистежували та жорстоко гнобили її прихильники і прислужники».

Ці люди належали до трьох Домів, знаних як Дім Беора, Дім Гадора та Дім Галет. Гурінів батько, Ґалдор Високий, походив із Дому Гадора і був, насправді, його сином; мати — з Дому Галет, а дружина Морвец — із Дому Беора, і була вона родичкою Берена.

Люди цих Трьох Домів називались едайни (синдарський відповідник атани), і їх вважали друзями ельфів. Гадор мешкав у Гітлумі та володарював у Дор-ломіні — дарі Короля Фінґолфіна; народ Беора оселився в Дортоніоні; а народ Галет на той час мешкав у Бретілському Лісі. По завершенні Облоги Анґбанда з-за гір почали надходити люди різного штибу, котрих загалом називали східнянами, і декотрі з них відіграли не останню роль в історії про Туріна.

Облога Анґбанда закінчилася несподівано та жахливо (втім, несподіванку цю було ретельно підготовано) однієї ночі посеред зими, через 395 років після початку Облоги. Морґот звільнив огненні ріки, і вони покотилися з Танґородріму, перетворивши велику буйнотраву рівнину Ард-ґален, що лежала на північ від нагір'я Дортоніона, на висохлу безплідну пустку, відому відтоді під іншою назвою — Анфауґліт, Задушлива Курява.

Цей катастрофічний напад отримав назву Даґор-Браґоллах, Битва Раптового Полум'я. Тоді вперше з Анґбанда постав у найбільшій силі Ґлаурунґ, Батько Драконів; незліченні армії орків затопили південь; ельфійські володарі Дортоніона зі значною частиною воїнів Беора загинули. Король Фінґолфін і його син Фінґон разом із воїнами Гітлуму відступили до фортеці Ейтель-Сіріон на східному боці Тінистих Гір, а Гадор Златоглавий поліг, захищаючи її. Потому Ґалдор, батько Гуріна, став володарем Дор-ломіну, бо вогняні потоки спинилися, розбившись об схили Тінистих Гір, тож Гітлум і Дор-ломін зосталися незавойованими.

Допіру через рік після Браґоллаху Фінґолфін, ошалівши з відчаю, приїхав до Анґбанда та викликав Морґота на двобій. Через два роки Гурін і Гуор потрапили в Ґондолін. А ще за чотири роки, відбиваючи новий напад на Гітлум, у фортеці Ейтель-Сіріон загинув Ґалдор. Садор був там, як розповідав він Турінові, і бачив, як Гурін (тоді двадцятиоднорічний юнак) «перебрав на себе керівництво та владу».

Усе це жило в пам'яті дор-ломінців, коли, через дев'ять років після Битви Раптового Полум'я, народився Турін.

Примітки щодо вимови

Наведені тут зауваги мають на меті пояснити кілька основних особливостей вимови власних назв (а відтак і принципи їхньої транслітерації українською мовою).

Приголосні

C — в усіх випадках читається, як «к», а не «с»; тому, наприклад, Celebros читатиметься як Келеброс, а не Селеброс.

CH — читається, як подібне звукосполучення в ірландському loch або ж у німецькому buch, а не як у звичайному англійському church; тому Chîn Húrin слід читати Хîн Гурін, а не Чîн Гурін.

DH — це звукосполучення подібне до th в англійському слові then, а не th в thin. Тому наймення Gloredhel, Eledhwen, Maedhors передаватимуться як Ґлорезель, Елезвен і Маезрос відповідно.

G — в усіх випадках читається як g (ґ — в українській мові) в англійському get чи begin, а не як у gin (а якщо взяти до уваги інші примітки, то H слід читати як г, а не як х, тому Hurin, Haldir слід читати Гурін, Галдір, а не Хурін, Халдір).

Голосні

AI — вимовляється, як в англійському слові eye; тому другий склад у слові Edain