Читати книгу - "Моя не маленька слабкість, Талі Верне"

        - Сука, я думав, що ти збагнула свою помилку, але ти така тупа. - Тільки прошипів мій батько і вийшов з цього тухлого підвалу.

        Саме зараз у мене з’явився шанс оглянути приміщення, в якому мене утримували. Це старий підвал, стіни якого вже почали братися цвіллю, мабуть, тут тримали не одну людину, адже запах стояв жахливий. Здавалося, що тут помочилося пів нашого міста, проте зараз в моїй голові крутилась думка, що я сиджу тут повністю зв’язана без можливості втекти. Навіть якщо мене не зв’язали, я б не змогла втекти, адже я гадки не маю, де саме знаходжусь. Двері знову відкрились і ввійшов мій батько з двома охоронцями, від їхнього хтивого погляду у мене з’явилися противні мурашки, які почали душити мене.

        - Твій Данило виявився мудаком, проте зараз він, мабуть, шукає мене зі своїм вірним псом. Як прикро, адже він не знайде тебе. - Він кивнув своїм охоронцям, і ті підійшли до мене.

        - Не знаю, що тобі треба, але ти не отримаєш нічого. Ти жалюгідний, думаєш зможеш мене зламати? Дзузьки, я надто сильна, щоб зламатися. - Я плюнула йому під ноги.

        - Тоді гарно вам повеселитись, хлопці. Вона все одно вже зіпсований товар. - Він посміхнувся, я знала чим це для мене закінчиться, він віддасть мене охоронцям, а ті будуть мене використовувати так, як їм хочеться.

        - Ти не посмієш так вчинити зі мною. - Дурненька, звісно, він посміє. Ти забула хто твій батько? Він не зупиниться, доки все не буде грати так, як він собі вигадав.

        - Люба, коли я просив тебе бути на моєму боці, ти ж посміла грати за Данила. Тепер будеш розгрібати наслідки свого вибору. Ти така сама дурепа, як і твоя мама. - Я хотіла кричати і плакати, але знала, що це тільки загубить мій теперішній стан.

        - Пішов ти! - Він тільки посміявся і зник за дверима, які вели до виходу з цього тухлого місця.

        Я намагалась ослабити мотузки, якими мене зв’язали, але марно. Якби ж я тільки змогла звільнити руки, тоді б вигадала якийсь спосіб втекти звідси. Охоронці поки сиділи в кутку за столом і грали в карти, проте я знала, що це ненадовго, вони просто тягнуть час. Я сиділа в цьому кріслі, на мені були ті ж самі речі, що й на прогулянці, проте зараз вони виглядали жахливо. На сорочці було декілька крапель крові, а джинси були розірвані, аби мій стан виглядав максимально ганебно. Тільки мій батько міг вчинити так зі мною.

        Охоронці почали голосно сміятися, як гієни, я не могла зрозуміти чому, бо була надто далеко, але їхній оскал давав зрозуміти, що вони обговорюють, що робитимуть зі мною. Ти сама винна! Шепотів мені демон в голові, і він був повністю правий. Один із них піднявся і почав підходити до мене зі своєю похабною мордою, на якій написано «я хочу тебе».

        - Якщо ти поставиш свою брудну лапу на мене - це буде останнє чого ти торкнешся! - Я плювалась словами, наче отрутою, інакшого вибору мені не залишили.

        - Твій тато дав нам зелене світло, гріх таким не скористатись, не думаєш так? - Він поставив свою руку мені на коліно і почав повільно підіймати її. Я всіма можливими способами намагалась струтити його руку, проте мотузки заважали мені, руки натерло до крові і я вже ледь відчувала біль. Я дивилась на чоловіка років сорока, він міг би бути моїм батьком, але він збирається мене взяти силою. На ньому чорна сорочка і брюки карго, які сидять тільки завдяки ременю так добре, адже його пивний живіт заважає обрати оптимальний варіант. Його подих оповив мене і я відчула запах горілки і цигарок, думаю недешевих, адже батько мав гарно заплатити за їхнє мовчання.

        - Данило тобі спочатку відріже кожен палець, а потім добереться до твого члена, якщо ти зараз надумаєш ним скористатися! - Звісно, мені не залишилось нічого, окрім як погрожувати, але він тільки сміявся мені в обличчя.

        - Поки він тебе шукатиме, ми будемо чудово розважатися, кралечко. - Він почав розстібати мої джинси і я зрозуміла, що історія на цьому отримає сумний кінець. - Якщо хочеш залишитись цілою, то просто віддайся цьому і отримуй задоволення.

        - Забери свої брудні лапи, мерзенний покидьку. - Я знаходила в собі останні краплі сил, аби оборонятись, проте він одним ляпасом показав мені, де моє місце.

        - Я думав буде по-хорошому, але бачу ти хочеш повільно і з особливою жорстокістю. - Він зірвав з мене сорочку і накрив мої груди своїми жорсткими долонями, його оскал на обличчі прийняв емоцію блаженства, а інших охоронець спостерігаючи за цим всім, почав задовільняти себе.

        - Гей, Дмитре, коли награєшся, скажи мені, бачу вона гарненька. - Моє нутро хотіло вирватись назовні, десь підкочувалась нудота, проте я трималась, думаючи що сильна.

        - О, ні, думаю я цю кралю буду крутити довго. - Він притягнув свій маленький зморшкуватий член мені до губ, змушуючи мене відсмоктати йому, та тільки я вирішила довести його до сказу, а не блаженства. Коли він підніс його до мене я чемно відкрила свого рота, а потім вкусила його. - Сука! - Він вдарив мене так, що я впала разом із кріслом і вдарилась ребром, а потім як підбита собака цей телепень почав сюсюкатись зі своїм раненим дружком. Я бачила, що місце, яке я вкусила почало кровоточити. Ну що, перший раунд за тобою. Скільки в тобі залишилось сил, аби протистояти? Насправді сил майже не залишилось.

        - Думаєш, що тепер ми тебе залишимо? - Мене підняли за волосся, і я відчула гострий біль, це було жахливо. Мені вперше за сьогодні хотілося плакати, хоча до цього я клялась, що буду сильною.