Читати книгу - "У полоні Фонду, Crown Horror"

Вухастик не дуже розумів, про що вони говорять, він не розумів, чим марить 1048 і чому його розуміє 049, мабуть, Плюшевий був не перший, хто казав йому про це.

  — У підвалі... знаєш, що це? Я теж не знаю, за що твої колеги приносили людей у жертву. Навіть не певен, чи були хворими ті, хто тут перебував.

  — Були, тільки лікарі вчиняли неправильно. Усе це місце   — одна велика помилка.

  — Чому я маю тобі вірити?

  — Плюшевий,   — Вухастик підійшов до свого творця, поки той говорив, і тепер стояв поруч.   — Він врятував мені життя, пам'ятаєш? Відволічися від своїх видінь і згадай, що сталося на твоїх очах кілька годин тому! Люди та інші істоти вчиняють погано не тому, що вони лікарі або пацієнти, це їхній вибір.

Він обережно зняв з себе бинт під яким тепер лишилися тільки невеликі шрами, і спокійно помахав лапою.   — Бачиш, я не вмер, усе загоїлося.

  — Я все ще не довіряю йому, але довіряю тобі. Давай покинемо це місце, тут маї галюцинації стають реальними.

  — Нам потрібне дзеркало, щоб піти.

  — Я знаю, де можна відшукати одне.

  — Як, звідки?

  — Останнім часом дуже часто бачу видіння, знаю кожну кімнату у В'язниці для Свідомості окрім цієї.   — Він показав лапою на замкнені двері.

Вухастик допоміг Плюшевому встати і той побіг до однієї з кімнат персоналу. Ця кімната належала дівчині, і там стояло дхеркало у повний зріст, у якому виднілися обриси коридору, з якого гості прийшли до цього світу.

  — Як мило.   — Вухастик вказав на подушку у формі серця.

  — Я б не поспішав з висновками.   — Відповів 1048.

На столі лежала купа ампул, підписана латиною. Деякі з них були розбитими.

  — І що це?   — Здивувався 1048 А.

  — Снодійне, знеболювальне і отрута.   — Відповів йому 049.

Ще одна хвилина і лікарня лишилася позаду. Ведмедики мовчали, просто раді, що пішли звідти.

  — Добре, що це місце існує тільки у дзеркалі і воно закинуте. Там усе не так, як має бути.   — Сказав за них 049.