Читати книгу - "Мала, Ліана Меко"

На роботу мама мене не пустила, але я не особливо й рвалася - почувалася все ще паршиво. Зателефонувала Тамарі Сергіївні й акуратно, обираючи вирази, щоб сильно не лякати жінку, повідала їй про те, що трапилося.

Тамара Сергіївна розхвилювалася, заохала, заахала, почала лаятися - переважно на себе, що відправила Назара в ту злощасну податкову. А потім запихкала, зазбиралася, випросила в мене адресу лікарні й поспішила до племінничка. Я попросила її передзвонити опісля, розповісти, як він почувається, і зі спокійною душею, знову забралася в ліжко і задрімала.

А через годину мене розбудила мама і простягнула телефон. Тамара Сергіївна переляканим голосом, заїкаючись і охаючи, повідомила, що Назар із лікарні зник.