Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

24.1

Хрін його знає. Але романтика я витравлював у собі весь цей час. І юриспруденцію вибрав так само. Тому що це завжди бійка, війна. А в ній може перемогти лише той, хто сильніший. І саме таким я збирався стати. Тим, хто б'ється та перемагає. І ніяк інакше.

З хлопцями ми зійшлися якось одразу, ще на першому курсі. Ось із ними першими, мабуть, у моєму житті останнім часом не було бійки. Ні, звичайно, ми один одного підколюємо, куди ж без цього? Але кожен точно знає, що решта завжди буде за нього горою. У диню, звичайно, можемо і дати, якщо зовсім не правий, але перед рештою витягнемо, у що б не вляпався. Хоча такого ще особливо й не бувало.

А ось Інга… Інга сама на мене накинулася після чергового бою. Повисла на шию, кричачи у вухо, що це її чемпіон. Я навіть не впізнав її одразу, смішно сказати. Ніколи б не повірив, що таке взагалі можливо, після того, як я нею марив. Але, виявляється, можливо, навіть дуже. А все тому, що вона нічим не відрізнялася від інших розпалених фанаток із палаючими очима.

Так і потяг її до себе, перекинувши через плече. Якоїсь миті тріумфування аж ошпарило. Я досяг! Я досяг! Я переміг! І, - ось вона, кохана жінка, в моїх обіймах, у моєму ліжку!

Вона шепотіла щось невиразне, бурмочучи і схлипуючи, згинаючись піді мною. І в цей момент я зрозумів, як і був їй на хрін не потрібен, так і залишився. Її б влаштував будь-хто, якби він був на моєму місці. Будь-хто, хто б переміг у цьому чи якомусь іншому бою, перекидався б з нею зараз у ліжку. Ні, з іншими я звик до цього, сьогодні вона від тебе плавиться, а завтра, зійди ти з дистанції, і для неї ніхто. Це так, не жінки, не люди навіть, просто секс, просто розрядка. Але тоді я зрозумів, що і моя Інга була такою ж. Завжди.

Я тупо дотрахував її, розуміючи, що взагалі нічого не відчуваю. Ще один просто секс, та й не самий, треба сказати, найкращій. У моєму ліжку на той час побувало вже стільки майстринь, що Інга за дванадцятибальною шкалою була десь так, на сімочку. І стогнала вона по-дурному, і очі закочувала так, що ставало гидко. Наче обкурилася чогось. І я навіть знаю чого. Думкою про те, що чемпіон повністю належить їй. Без залишку. Ось чому вона ловила кайф.

- З'їздимо на якийсь курорт? - залепетала вона, коли я кінчив їй на спину. – Багами? Мальдіви? Балі? Ой, Славочко, а ти ж мені купиш шубку? Давай прямо сьогодні, га? А коли ти познайомиш мене з усіма? Ой, почекай, я селфі з тобою дівчаткам відправлю! Ось вони слиною захлиснуться! До речі, я не люблю чорний колір, а в тебе тут все чорне та похмуре. Тож сьогодні ще за шторами з'їздимо! І за постільною білизною! Ну, і одягу там мені прикупимо якогось. До речі, у мене досі немає останнього айфона, але ж ми це виправимо, правда?

Це була найхріновіша сексуальна розрядка в моєму житті. Я в шоці дивився на ту, якій колись належав повністю, до чиїх ніг готовий був кинути всього себе та весь світ разом з його красою, таємницями та скарбами. Мені знову ніби дали під дих, тільки цього разу чимось тупим і важким. І як я раніше цього не помічав? Вона ж тупіша і примітивніша за третину з тих, з ким я спав! Ті хоча б рота не розкривали.

- Інго, ось це все ти про що? – усередині розгорявся гомеричний регіт. Боже, яка ж пустушка! Виходить, я, - точніше, ні, той романтик, який колись носив моє тіло, - просто вигадував собі все! Абсолютно все, і навіть саму Інгу, наділивши її гарненьку мордочка якимись якостями, про існування яких вона ніколи і не чула! Так-так, книги, на яких я виріс, зіграли зі мною дуже злий жарт. І я, виходить, перетворив її на ідеал, в який і закохався! І якого спочатку не було! В принципі!

- Як про що? - вона так картинно закліпала очима, що я навіть злякався, що нарощені вії зараз відваляться. Ще вій я у своїх простирадлах не знаходив, фу! - Ти ж мене любиш! Ну, масику, я все знаю! Я ж твоя єдина! Ну, а навіщо тобі все це, - вона виразно стрільнула поглядом по купі купюр, які приніс мені минулий бій, - якщо не для мене!

Хм… Ну, могла б для пристойності хоча б ще на тіло подивитися… Багатьох саме воно приваблювало насамперед. Хоча, - навіщо соромитися? Я ж свій... Давно і безнадійно закоханий у неї...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно