Читати книгу - "Кава на Різдво, Таня Мальована"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
АНЯ.
По коридору до кабінету Алли Андріївни я йшла, як на голках. Хвилювання чи сподобається їй новина про заручини крутилися в моїй голові, як та дзиґа.
А що якщо вона скаже, що я не підходжу її сину? Але ж вона й так думала, що ми разом. Вона ж зараз дізнається, що ми їй брехали.
Від цього розуміння моє серце та совість, захотіли заховатися десь під цим чудовим сірим плінтусом, що тягнувся коридором.
Але Ліля мої думки не чула й тягнула мене за собою. Весь шлях про, щось щебечучи.
— Тітко Алло ! Ви маєте почути цю новину! — радісно влетіла вона в кабінет мами Максима. Відволікаючи власницю від паперів.
— Вони одружуються! — і Ліля продемонструвала обручку на моїй руці.
Не звертаючи жодної уваги на мої протести та повністю червоне обличчя.
— Ну нарешті. А то я думала ці діти будуть мене до старості дурити, — Алла Андріївна щасливо усміхаючись підвелася з за столу та підійшла до нас.
— Дай но я тебе обійму, — і жінка стисла мене в ніжних обіймах.
— Ви, не сердитися? Ви ж зрозуміли, що на початку все почалося з обману, — ніяково почала я.
— Дитино, я занадто добре знаю, свого сина і його бажання, зробити краще для людей яких він любить. В цьому він весь у свого батька. А дивлячись на вас, я вирішила, що трішки підіграю, — з усмішкою пояснювала мені Алла Андріївна.
Вона сіла зі мною на диванчик, що стояв коло стіни, а Ліля крутилася коло візочка з солодощами.
— Ти мені сподобалася. І я тебе одразу пізнала з Ліліних фотографій. Тож племінницю з тебе шпигун так собі, — розкрила вона мою подругу.
Ліля тільки знизила плечима, повертаючись до коробочок.
— Але якщо ви про все здогадалися, чому мовчали? — запитала дивлячись на жінку.
Вона взяла мене за руку з обручку й прямо сказала:
— Ти мені сподобалася. Моя інтуїція поруч з тобою мовчала, не те, що з іншими Та й з Максимом ви поруч гармонійно виглядаєте. І якщо пішов вже такий обмін гарними новинами, — Алла Андріївна плеснула себе руками по колінах підводячись.
— То поділюся з вами першими. В мене абсолютно чисті аналізи. У мене більше немає раку, — з вологими очима поділилася мама вікінга й по черзі подивилася на нас.
Не зговорюючися з Лілею ми кинулися її обіймати.
Сьогодні офіційний день для мене гарних новин і обіймів. Не дивлячись на ранковий фактор.
Мене приємно гріє думка, про полегшення Максима коли він дізнається новину про маму.
— Так дівчатка мої! Ці події треба відсвяткувати. І не сперечайтеся! — поставила нас перед фактом Алла Андріївна.
А за хвилину звідкись виникла пляшка шампанського та келихи.
І ласуючи на диво дуже знайомим тістечком з лапкою кота зверху.
Я зрозуміла, що більше не чула від мами Максима парфуми з бинтом та йодом.
Тільки свіжість та квіти, які не дратували чутливий ніс.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кава на Різдво, Таня Мальована», після закриття браузера.