Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

Кирило

Вона мене провокує. Грає. Виводить на емоції.

Ось ніколи не був фанатом того, що жінка намагається вивести з рівноваги, а з нею подобається. Розбурхує. І заводить так, що член кам’яним стає.

От начебто був сьогодні в мене секс, а її хочу так, що яйця підтискаються.

Вона в моїх руках податлива. Як пластилін, бери ліпи, що хочеш і подобається. Пестить мої плечі обережно своїми тонкими пальцями, гладить по шиї, запускає їх у волосся. Мурашки спиною біжать від цих ласк, хоча я вже казав, що ніжності — не моє.

З нею інакше все. Яскравіше, живіше. Глибше, чи що.

Думати про те, чому, не хочеться. Може, тому що молодша. Тому що не думає, як виглядає збоку, не намагається прийняти позу, у якій має кращий вигляд, не намагається сподобатися. Вона просто віддається. Повністю. Мені.

У жінок мого віку є певний шарм. Вони дорослі, сексуальні, з ними легше заводити стосунки. Принаймні домовитися про секс без зобов’язань — легко. З Кірою… інакше. Вона не претендує, зрозуміло, на моє серце, не дивиться мені в паспорт у надії поставити там штамп, але, думаю, уже в голові прикинула, що між нами другий раз, а це яка не є, а постійність. Навіть Ліка думала, що між нами не просто так…

Поки думаю, роздягаю Кіру. Знімаю з неї кофту та джинси. Вона допомагає, підіймає дупу, щоб я з легкістю стягнув штани.

— А ти? — запитує, киваючи на мене, одягненого в костюм.

— Якщо хочеш — можеш сама.

Вона облизується. Витягує кінчик язика і проводить ним по пухких губах. Руками тягнеться до мене. Обережно розстібає ґудзик за ґудзиком, а потім різко смикає поли сорочки в сторони й спускає з плечей.

— Запонки, — підказую і простягаю їй руки долонями вгору.

Мені подобається з нею грати. Зволікати та розтягувати задоволення.

Кіра відкладає запонки вбік і сорочка падає до моїх ніг. Я відразу її відштовхую убік.

— Далі наважишся?

Вона усміхається і зістрибує зі стільниці. Її пальці торкаються ременя на штанах.

Пряжку вона розстібає повільно й невміло. Видно, що раніше нічого подібного не робила, і це теж підкуповує. Усвідомлення, що я в неї перший, шпарить по мізках сильніше за те, що я бачу її оголене тіло перед собою. Можу милуватися ним, торкатися.

Впоравшись із пряжкою, Кіра тягне змійку вниз і, присівши, стягує штани до колін. Збоку напевно ніхріна не сексуально, але коли її коліна торкаються підлоги, а сама Кіра підіймає голову, стає не до цього. Вона дивиться на мене знизу вгору. Серйозно та відкрито. Знову губи облизує, ніби знає, що саме це мене вставляє найбільше. Її губи. І рот, певна річ. Страшенно непрофесійний, але бажаний.

— Далі, — наказую.

У мені прокидається азарт. Особливо, коли її погляд небезпечно спалахує, але суперечити вона не наважується. Ковтає. Я бачу, як смикається її шия під час цього. І як вона тягнеться до моїх боксерів, теж бачу. Слідкую безперервно за кожним рухом.

Кіра проводить рукою по моєму члену через тканину трусів. Повільно, розтягуючи задоволення, змушуючи мене стискати зуби до хрускоту. Коли вона нарешті наважується і стягує боксери вниз, я із шумом видихаю й ледве стримуюсь, щоб не занурити руку в її волосся й не насадити ротом на здиблений орган. Ми обов’язково перейдемо до цього якось потім. Не зараз. Не хочу її лякати своїм натиском.

— Мені…

Вона запинається і знову ковтає. Дарма, звісно, мені подобається, коли слини багато, а вона її псує.

— Тобі взяти в рот, — кажу трохи охриплим від збудження голосом. — Або залізти на стільницю й розсунути ноги.

— Не буде ліжка?

— Вже було.

Вона киває та подається вперед. Перше, що я відчуваю — легке дихання на чутливій голівці. І тільки потім вона обережно торкається мого члена язиком. Ледве відчутно проводить кінчиком по вуздечці. Шкірою пробігає тремтіння. Мені навіть руку в кулак доводиться стиснути, щоб відволіктися.

Я, чорт забирай, її хочу. Сильно. Терпіння до біса губиться поруч із нею. Й аналізувати це мені не вдається, просто фізична реакція, яку я не можу контролювати. Із самого початку. З першої ночі.

Щойно вона обхоплює голівку язиком, я починаю шумно дихати. І за нею безперервно спостерігаю. Зоровий контакт — основа мого збудження й задоволення. Мені подобається дивитися. На неї — особливо.

Кіра прикриває очі й притискає голівку губами. Штовхається глибше. Смокче значно краще, ніж уперше. Вгадує, як треба, хоча сміливості в рухах бракує. Невпевнена у своїх діях, а дарма. Вона все правильно робить, а при промахах я спрямую. Навчу, як мені подобається.

Відганяю ці думки. Я обіцяв собі не думати про майбутнє. Одна ніч, далі — побачимо. Хоча відчуття, що я все вирішив. Визначив для себе, що хочу з нею ще. Не назавжди, ясна річ.

Вона смокче невміло. Значно краще, ніж вперше, але ще не знає, як мені подобається. Не розуміє, як правильно, у якому темпі, де послабити обхват, де навпаки — натиснути. Згодом вона, зрозуміло, вивчить. Але мені подобається й так… значно більше подобається, ніж із Лікою. І з жінками до неї. Кіра мене збуджує так, що я ладен кінчити тільки від того, що біля моїх ніг саме вона.