Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Іде Микита і тягне на плечах сома кілограмів на 50. Назустріч Опанас із відром карасів і каже так уїдливо:
– Ти що, тільки одного зловив?
Дві спіймані лисиці розмовляють між собою:
– Де нам доведеться зустрітися знову?
– Через три дні на базарі, де торгують хутром.
– Ганю, зозулько моя рідненька, подай мені, будь ласка, піджак!
– А де він, голубе?
– Мабуть, на балконі, лялечко. Я там ним учора прикривався, коли ти мене вудками била…
– Васильку, не цілься у мене з лука. Коли дядько тобі лука купував, ти ж казав, що будеш кроликів полювати.
– Я в дядька й не поціляю. Я чекаю кроликів.
– Як то?
– Мама казала, що у дядька кролики в голові, може вони через вуха вибігають…
– Клює?
– Учора я зловив 30 коропчуків і 100 карасів!
– А ви знаєте, хто я такий?
– Ні.
– Інспектор рибнагляду!
– А ви знаєте, хто я такий?
– Ні…
– Найперший брехун у районі!
– Тату, а яка різниця між твоє рушницею і кулеметом?
– Це десь… ну, як я говорю і як мама говорить…
Микита з Опанасом ловили на крижині. Замерзли. Трохи погрілися. Вирішили ще зайти до Микити.
– Знову напився! – зустрічає дружина. – Ідіот!
– Ганю, повтори ще два рази, – просить Микита.
– Ідіот! Ідіот!
– Бачиш, Опанасе, яка слухняна у мене жіночка!
Микита до Гані:
– Звари, жінко, велику каструлю борщу. Приїде з міста якийсь начальник на полювання. Потім до мене зайдемо.
– Як зварити? – питає Ганя. – Так, щоб ще прийшов, чи так, щоб більше не приходив?
– Шановні, тут купатися заборонено! – каже рибалка дівчатам, які роздягнулися і йдуть до води.
– А чому ж ви не сказали раніше, ви ж бачили, що ми роздягаємось!
– Роздягатися не заборонено.
– Знаєш, я був на полюванні. Йду, аж тут – дикий кабан! Подивився на мене пильно – і ну втікати!
– А ти?
– Я теж утік!
Пішов старий на риболовлю. Повернувся пізно, без риби і п’яний.
– Де риба?! – питає баба.
– Спати, стара, спати…
Мисливець і рибалка виходять уночі з ресторану. Мисливець:
– Чуєш, глухарі співають…
– Які тут глухарі?! Це ж форель так гарно виводить…
– Ото дає! Яка форель уночі?
– Що зловив, Опанасе?
– Коропчука.
– А я видру.
– Е-е-е! Якщо ти видереш, то я краще кину! – і викинув рибину в ставок.
– Такого розумного пса маю! Одного разу йдемо на полювання, я його запитую: «Бровко, чи ми нічого не забули?» І що ви думаєте? Бровко сів, чухає за вухом і думає…
– Я гадаю, люба, що ти не віриш казкам, які розповідає твій чоловік, говорячи, що ходить на риболовлю. Адже він ще не приніс жодної рибини.
– Ось тому я й вірю!
Осінь. Поле. Мисливець. Вискакує заєць. Мисливець – бабах! – попав у задні лапи. Заєць втікає на передніх. Мисливець – бабах! – попав у передні лапи. Заєць чіпляється хвостом і повзе. Мисливець – бабах! – попав у хвіст. Заєць чіпляється зубами і повзе. Мисливець – бабах! – вибив зуби. Заєць повертається до мисливця:
– Фо тобі треба? Фого ти до мене прифепився?!!
– А я з дружиною на риболовлю їду!
– Вона що, рибу ловить?!
– Спочатку ловила… А потім – втягнулася!
– Опанасе, ти ж у нас мисливець, сміливий чоловік?
– Та сміливий…
– Нічого не боїшся?
– Наче ні…
– Сходи до моєї Гані, скажи, що я сьогодні не буду ночувати, і візьми у неї ключі від хати.
– Цілий день сидиш на
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
