Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

      Глава 7

Система Тріма, територія королівства Огсдур.

    Виходити з гіперпростору ми вирішили за межами системи і летіти в неї вже на досвітлових двигунах. За словами Невіса в населених системах точка рівноваги завжди охороняється військовими, і щоб не нервувати народ, рекомендується чужинцям виходити з гіперпростору за межами системи.

    Тож після виходу через гіпервікно, нам належало пролетіти ще близько п'яти мільярдів кілометрів. На швидкості у вісім десятих світлової це вже не здавалося такою величезною відстанню, як при першому прочитанні. Загалом дорога займе близько шести годин часу.

    — Як і домовлялися, я йду сам, продаю цих кілька скульптур і картин, на виручені гроші купую бази і повертаюся назад сюди на корабель,- завчено повторив, напевно, в сотий раз. 

      Хлопці хвилювалися, адже я один міг покинути корабель і не привертати зайву увагу до себе. А ось вони без нейромереж на відстані всього десяти світлових років від Імперії Авар можуть бути лише рабами. У тому ж королівстві Огсдур також є рабство, щоправда воно має іншу назву - законтрактований працівник.  

     Назви різні, але за фактом відмінностей немає. На жаль, у більш цивілізовані місця із запасом палива на яхті можна було потрапити лише до імперії Атаран, а там нас могли вже пов'язати як цікавих звіряток для досліджень. Тут же головне була сила, як покажеш себе, так і ставитимуться до тебе, і із зайвими питаннями тут не лізуть.

     —  Та ми знаємо, що ти вивчив усе напам'ять,- промовив Рог,- Просто ти ще не стикався з іншими розумними у Співдружності, от і переживаємо про тебе. 

    —  Та ж від того, наскільки ти впораєшся, залежатиме наше спільне майбутнє,- підтримав Рога Троді.

    —  Так що спробуй нікуди не натрапляти дорогою,- сказав Невіс.

    Він ще хотів щось вимовити, але тут його перебив сигнал зовнішнього виклику. Підключившись нейромережею до корабельної мережі, я визначив, що сигнал ішов з патрульного корвета, який на всіх порах мчить у наш бік. Між нами було близько двох мільярдів кілометрів і ця відстань досить швидко скорочувалася.

    Менш ніж за півтори години у нас відбудеться зустріч, якщо, звісно, ми не відвернемо. Ще зараз ми могли відвернути у зворотний бік із системи і, в принципі, цілком встигали відкрити гіпервікно і покинути її.  Але ми не для того сюди прилетіли, тим паче, що палива в нас було лише до найближчої зоряної системи, а вона була в Імперії Авар. 

     Сама можливість здійснювати зв'язок із надсвітловою швидкістю без використання гіперпростору була дивовижною можливістю. Подробиць я не знав, але начебто вдалося повторити технологію якоїсь давньої цивілізації.

     У кожній населеній системі будували ретранслятор, який об'єднував подібні в мережу і давав змогу зв'язуватися між ними. А також у межах однієї системи всі абоненти могли спілкуватися без урахування швидкості світла. Ось і завдяки такій технології на корабель і надійшов сигнал про зв'язок. Глибоко зітхнувши я активував зв'язок, все відступати було нікуди.

    —  З вами говорить корабель прикордонної служби королівства Огсдур корвет "SDF-15", третій лейтенант Можар. Невідомий корабель, надайте реєстраційні дані та назвіть мету візиту до королівства Огсдур,- пролунав втомлений голос, очевидно, патрульний уже давно на зміні, а ми для нього лише черговий етап його роботи. Після його слів по зв'язку до мене надійшов електронний сертифікат, що підтверджує справжність слів Можара.

   —  Персональна яхта "Мгбанг Великий", реєстраційні дані HY46-GJK-778-JHG, порт приписки космічна станція "Індивір", - прочитав я реєстраційні дані через нейромережу та відправив електронне підтвердження зв'язку між нашими кораблями.

   —  Прийнято,- повідомив про отримання підтвердження переданих мною даних чиновник із корвета.- Назвіть мету візиту.

    —  Торгівля,- коротко відповів я.- І, можливо, ремонт.

    —  Прийнято, висилаю допуск у внутрішній простір системи на термін п'ять діб, у разі потреби можете продовжити його в будь-якого співробітника митного контролю.- почав говорити мені Можар.- В обов'язковому порядку відвідайте карантинний сектор і відключіть енергетичні щити і все, що заважає просканувати на наявність біологічної небезпеки.

    —  Прийняв, висуваюся в карантинний сектор,- підтвердив я про прийняття слів лейтенанта і справді трохи скоригував курс, щоб зупиниться на орбіті п'ятої планети в карантинному секторі. Після того як корвет вимкнувся, я з полегшенням видихнув, перший вихід на світло для мене виконано.

   Спершу я хвилювався з приводу сканування, раптом вони виявлять, що ми не є людьми, але тут усе виявилося простіше. На орбіті п'ятої планети нас лише просканують на наявність біологічної зброї. На щось більше такі сканери не здатні.

    Ні, теоретично вони можуть багато чого, але не одним нам не подобається, коли сканери повідомлять про все своїм власникам. А тому виробнику цих сканерів поставили обов'язкову умову. 

      Крім сканування біологічної небезпеки, вони не повинні нічого іншого робити. Корпорації, що виробляє їх, довелося сильно переробити схему, щоб спростити сканери і унеможливити повне функціонування.

      На зорі появи подібних сканерів, було відкрито безліч контрабандних потоків з різних світів. Дуже багато як держав так і корпорацій втратили величезні гроші через це. Так що тепер ці сканери навіть якщо і змогли незважаючи на переробки зафіксувати щось, то передати цю інформацію не могли нікому. Як я вже зрозумів у цьому світі панувала влада грошей. Той, хто багатший, міг робити що завгодно, хоча в принципі так було і в мене на батьківщині.

    Сама ж вимога надати можливість сканування була зворотним боком величезних територій космічної цивілізації. Чого тільки у всесвіті не існувало. І багато чого нешкідливого для однієї цивілізації могло поставити на межу вимирання іншу.