Читати книгу - "Три шляхи до одного серця, Катря Вивір"

 Додому пара повернулась близько одинадцятої вечора. На щастя, Тіна ще з порога помітила, що Вероніка задрімала з планшетом у руках. «Хоч не доведеться їй сьогодні нічого пояснювати» – подумала дівчина.

— Ану не смій, — Тіна погрозила пальцем Бонбону, який звівся на ноги і вже збирався загавкати на Сашка.

— Дурний пес, недолюблює мене.

 Тіна притулила хлопцю вказівний палець до вуст, аби він говорив тихіше, і навшпиньках повела його за руку до себе у спальню. На пару чекала ще одна незабутня і чуттєва ніч.

***

— Не зрозуміла! Чому ви стоїте під дверима? Максиме, я ж дала тобі дублікат ключа у п'ятницю. — Тіна мало не бігла зі своєї машини до магазину «Лоренс». Вона зі зрозумілих причин сьогодні спізнилась на цілих півтори години. — Що трапилось? Ви давно тут?

— З дев’ятої ранку, — відповіла прибиральниця Марина, в якої вже зуб на зуб не попадав.

— Це не ми зробили, — Максим почав виправдовуватись, однак Тіна не розуміла, за що. — Я намагався його проколупати, однак там цемент, навіть не пластилін. Це нереально!

— Що проколупати? — Тіна була вже не на жарт збентежена. Оля з Максимом перезирнулись і відступили від вхідних дверей. Тіна спочатку нічого не помітила, однак, коли роздивилась уважніше, аж зойкнула. — Нам хтось замок замазав цементом!

 Поки Тіна викликала робочих, поки вони приїхали і поміняли всю замкову систему у дверях, минула вже половина робочого дня. Коли ж нарешті всім співробітникам «Лоренс» вдалося потрапити у середину, Тіна засіла за перегляд камер спостереження. Максим з Олею продовжували розкладати товар, який все прибував і прибував частинами. А Марина витирала пил, що зібрався за вихідні. Всі були заклопотані і ніхто нічого не встигав. Тож коли у Тіни завібрував телефон, вона аж підскочила на місці: «Що вже шоста?». Їй дзвонив Ігор, аби повідомити, що чекає у своєму авто біля входу.

 Коли Тіна вийшла з магазину, то помітила, що за кермом знайомої їй машини сидить не водій Петро, а сам Ігор. Дівчина обійшла авто, відкрила дверцята і плюхнулась на переднє сидіння поряд зі своїм кавалером. Тіна привіталась і поцілувала його в щоку, навіть не помітивши, що в машині вони не одні. Хтось на задньому сидінні закахикав і Тіна нарешті повернула голову. Позаду сиділи дві дуже вродливі та вишукано вдягнені дівчини. Одна була платиновою білявкою і саме в той момент підфарбовувала свої бездоганно-пухкі губи, а інша мала такий же світло-русявий відтінок волосся, як і в Ігоря, та привітно усміхалась.

— Тіно, познайомся, це моя молодша сестра Ярослава, я тобі про неї розповідав. Яся прилетіла з Англії на кілька тижнів, в неї незабаром весілля.

— Ой, не нагадуй, — захихотіла усміхнена русявка і подала Тіні свою витончену ручку. — Дуже приємно!

— А це її найкраща подруга, Ніколь, — друга дівчина нарешті відірвалась від дзеркала і окинула Тіну таким же холодним поглядом, як і відтінок її волосся.

— Привіт, — єдине, що сказала Ніколь, перед тим, як уткнутись у свій телефон.

— Сьогодні повечеряємо всі разом, щоб ви краще познайомились одна з одною, — якось офіційно підсумував Ігор і авто рушило з місця.

 За столиком у затишному сімейному ресторані «La Famiglia» обговорювалось в основному майбутнє весілля Ясі та Антона. Тіна так і не зрозуміла, хто цей наречений, однак для себе зробила висновок, що дівчина виходить заміж за сина якогось впливового можновладця. І судячи з розмови, наречені були не дуже добре між собою знайомі. Яся часто питала у Ігоря щось, на кшталт: «Як ти думаєш, йому смакуватимуть вишні у торті?» і «Антону взагалі подобається фіалковий? Не можу визначитись з головним кольором весілля». Коли зайшла мова за вибір сукні, Ігор неочікувано сказав сестрі:

— Візьми з собою на примірку мою дівчину, — і кивнув у бік Тіни. — Вона чудово розбирається в тканинах і якості речей.

 Тіна одразу розчервонілась. Ігор вперше назвав її своєю дівчиною. За інших обставин Тіна б шалено зраділа, однак зараз почувалась некомфортно. Вона обдарувала чоловіка трохи штучною посмішкою і поклала свою спітнілу долоню на його плече на знак вдячності за такі приємні слова.

— Чудова думка! — підтримала пропозицію Яся. — Підеш з нами?

— Так, дякую за запрошення. Ніколи ще таким не займалась, але думаю буде цікаво, — відповіла Тіна.

— Можна тебе на хвилинку, — Ніколь, яка, здавалось, ніколи не відривала очей від свого телефона, раптом ожила і смикнула Ясю за руку. — Ми зараз повернемось, припудримо носики.

 Коли дівчата пішли, Тіна скористалася нагодою і розповіла Ігорю про зіпсований замок магазина.

— На камерах у ніч з неділі на понеділок я побачила невисокого хлопця у капюшоні, що десь п’ять хвилин терся біля наших дверей. Однак ні обличчя, ні якихось особливих прикмет я не змогла розгледіти. Думаю, що це не нове випадкове хуліганство, а продовження старої історії, і вони не збираються зупинятись. — Ігор уважно слухав і кивав. — Чи вдалось щось знайти про власників «Говерла UA»?

— Нічого особливого. Магазин у власності однієї місцевої родини. Так, вони заможні, однак якихось серйозних зв’язків не мають, в жодних скандалах і брудних справах раніше участі не брали. Звичайні селяни, що з них взяти. Я думаю ми взяли не той слід. Або це дійсно просто нове випадкове хуліганство, як би нам не хотілося у це вірити.

— Так, але… — Тіна була з ним зовсім не згодна, однак Ігор її перервав, бо до столу з дамської кімнати вже повертались перешіптуючись дівчата. Тіна задивилась на неймовірної краси сукню Ніколь: вона була насичено-синьою і прикривала лише одне плече дівчини, а з іншої сторони на подолі мала глибокий розріз. На шиї у дівчини виблискувала елегантна коштовна прикраса: маленький ключик. У Тіни похололи долоні, коли вона згадала, що маже такий самий отримала нещодавно у подарунок від Ігоря. До кінця вечора Тіна майже ні з ким розмовляла, її долали найгірші сумніви щодо Ніколь. І що більше вона розглядала бездоганне волосся дівчини, її витончені риси обличчя, її плавні рухи, тим більше починала турбуватись. Після завершення вечері Ігор за традицією завіз Тіну додому. Однак замість того, щоб поцілувати її хоча б на прощання, якось незграбно обійняв, розвернувся і пішов назад до авто. Тепер у Тіни не лишилось сумнівів: в неї з’явилась серйозна конкурентка.