Читати книгу - "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Тут дехто мені сказав що ти погрожувала покусати його якщо не відпустить.
– Справді? – невинно запитую згадую нашу розмову із Тарґасом – Тоді я зараз точно це зроблю. Та й той кому я погрожувала не сильно чинив опір.
Торкаюся його гарячих грудей м’язи яких стрімко напружуються, а з дракона виривається видих коли я провела рукою вздовж його тіла окресливши кожен м’яз. Тягнуся до його губ і як тільки мої губи злегка зачіпають його, Ноксор одразу впивається в них жадібним поцілунком обхопивши мою потилицю. Він нещадно пив з моїх губ не даючи вдихнути і найменший шматочок повітря, розтерзуючи мої вуста своїми поглибивши поцілунок відчуваю легкий укус за нижню губу.
Ми різко відриваємося від один одного важко дихаючи. При кожному важкому видиху гаряче повітря змішувалося все більше.
Потягнулася до верхнього ґудзика його сорочки і Ноксор на мить затримує дихання, коли його оголеної шкіри торкаються мої пальчики які розстібали сорочку. Дракон швидко скидає свій одяг на підлогу, а як тільки його руки опиняються на мені чується тріск тканини сукні.
Ноксор знову ловить мої вуста і повільно наступає на мене, що мені доводилося йти назад поки мої ноги не впираються у м’яке ліжко.
Мить і він вже схиляється наді мною притискаючи вагою власного тіла до ліжка, я насолоджуюся його вагою і малим відчуттям знерухомленості. Дракон розглядає мене своїм допитливим поглядом від якого хочеться мліти.
Я дивлюся на нього у відповідь, не втримавшись проводжу кінчиками пальців по одному зі шрамів у нього на обличчі, а саме середнього що зачепив кутик його губ.
– Жахливо? – неочікувано запитує.
– Що?
– Напевне я зараз маю жахливий вигляд – його обличчя трохи хмурнішає, а мені стає боляче від того що він так про себе думає.
– Ні – шепочу проводячи великим пальцем по задітому кутику губ.
Ноксор недбало хита головою.
– Ноксе, ти ж зараз знаєш що я тобі не брешу – хапаю його обличчя двома руками – і ти для мене, а ні скілечки не змінився. Навпаки мені навіть починає подобатися куди більше твій вигляд.
Ноксор.
Я відчував щирість її слів не тільки чуттями, а й у її очах, жестах. Хмаринка перестала ховати власну себе від мене. І це мені безмежно в ній подобається.
Схиляюся і на цей раз ніжно торкаюся її губ своїми, пестячи ніжними доторками не так, як перший наш поцілунок коли я не зміг себе стримати. Ні. Не можна поспішати, треба насолодитися сповна.
Її руки прослизають у моє волосся приємно зминаючи його з мене виривається тихий гуркіт і вона тремтить піді мною. Перервавши поцілунок я прокладаю вже вологу доріжку поцілунків вздовж її шиї, навмисне зачіпаючи мітку. Її тілом проходить ще одне тремтіння і я це відчуваю, а коли мої зуби ледь торкаються чутливої шкіри в тому ж місці.
Чую солодке зітхання і шквал емоцій що зараз переповнювали Хмаринку, що хотілося просто накинутися на неї звіром! Настільки нещадно мене манило її бажання що прокинулося! І власне, підштовхуючі перевірити наскільки чутлива моя крихітка!
Марія.
Мене проймає вибухове відчуття в низу живота, що тягучими кліщами зводить мене з розуму як тільки відчуваю укус на мітці! Що хочеться вивертатися дугою! Щоб хоч якось втамувати цей порив в мене підтискаються пальці на ногах і я впиваюсь нігтями у його шкіру! Чую гортанний рик що розходиться по всьому моєму тілу!
Сильні руки зминають м’яку шкіру, жадібно бігаючі повсюди! Повільний і легкий дотик руки що чуттєво веде вздовж мого стегна змушує мене вигнутися у спині.
Ноксор знову припадає до моїх губ та на диво стримано, ніжно і чуттєво попри власну різкість власного тіла. Я сама наважуюся поглибити поцілунок провівши по губах язиком на що Нокс одразу підхоплює ініціативу.
Обхоплю Нокса за широкі плечі і штовхаю вперед не розриваючи поцілунку що стрімко набирав обертів! Ноксор піддається і перекочується на спину, притискає мене поверх себе що тепер я схилялася над ним.
Ноксор.
Перервавши черговий поцілунок ми важко дихали дивлячись на один одного. Її розімліле тіло лежало поверх мого щільно притискаючи, зіниці були розширені і затуманені, а рожеві губи почервоніли і припухли від поцілунків. Перед тим як звернутися до Хмаринки я важко проковтнув.
– Нумо можеш починати – задихано прохрипів спостерігаючі за її збентеженим і засоромленим виглядом водночас. Я відчуваю наскільки Хмаринці зараз було ніяково, але і в той же час вона теж цього бажала, як і я. Я хотів нарешті показати їй власні почуття через мітку!
– А..але ж це буде боляче… та й навряд чи в мене вийде… – її щоки почервоніли ще більше – прокусити шкіру.
– Вийде. Краще кусай одразу між шиєю і плечем, так буде простіше – вона вагається – Не хвилюйся мені не буде боляче, так що можеш сміливо кусати.
– Брехня, тобі буде боляче.
– Тільки на початку. – заспокоюю її.
Якусь мить вона дивиться на мою шию і починає схилятися ближче. Я повертаю голову у бік і розслабляюся, щоб Хмаринці було простіше. Відчувши її подих на власній шкірі що береться мурашками, все моє нутро враз завмирає в очікуванні, навіть друга суть.
Відчуваю дотик зубів що збільшують натиск на шкіру, а незабаром шкіра піддається і відчуваю млостивий біль. Шумно видихаю. Біль поступається ейфорійному дурману що б’є прямо в мозок, а тілом пробігає трепіт.
Хмаринка відпускає мою шкіру по якій вже стікали цівки крові, а моє тіло стає нерухоме та не надовго.
Марія.
На язиці відчуваю металевий присмак. Я поглянула на дракона що важко дихав, у нього були затуманені очі що поступово ставали блискучішими і шаленішими ніж були.
– Ти як? – запитала відчуваючи на своїх губах липку вологу.
– Чудово моя крихітна Хмар-ринко.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко», після закриття браузера.