Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

Тиша заповнила простір в кімнаті. Альдо більше не дивився ані на екран телевізору, ані на Елену. Він знову опустив голову та підтримував її руками. Елена не знала, чи варто зараз його чіпати. Вона вирішила просто посидіти тут з ним скільки буде потрібно. Відео завершилось вкотре - і з’явився запит на «переглянути знову». Але Альдо більше не натискав на повтор. І десь дуже глибоко в душі Елена цьому трішки зраділа, адже, тепер, знаючи, хто ця дівчина, вона не могла спокійно переглядати це відео. Їй здавалось, що її може знудити від цього. Елена виглядала врівноваженою, щоб ніяким чином ще більш не тривожити Альдо, але в середині вона відчувала себе ще гірше, аніж навіть після розмови з матір’ю. Вона бачила біль та відчай навіть у тому, як Альдо сидів. Елена поставила телефона на тихий режим. Зараз ніщо не могло її відволікти від сім’ї Марчена.

Пройшло хвилин сорок, і Елена почала непокоїтись через Альдо. Від досі сидів так само з опущеною головою. За цей час її декілька разів намагався дозвонитись Федеріко та сеньйор Діас. Навіть дзвінки від своєї команди вона відхиляла або просто не відповідала. Повідомлення Елена так само ігнорувала. Все ж таки вона вирішила оборежно підійти до Альдо. Він відновлювався після травми голови, тому треба було взагалі зрозуміти, що з ним.

- Альдо...

Вона тихенько покликала його. Він не відреагував. Це її насторожило. Елена легенько потрусила Альдо за плече - і він відкинувся на спинку крісла. Виявилося, що він спав. Елена постояла над ним хвилинку, а потім накрила легким пледом та підклала подушку йому під голову. Сама ж вирішила піти на кухню і щось з’їсти. Все рівно не було чим зайнятись.

В холодильнику нічого не було їстівного, самі інгредієнти. А в шафках панував хаос. Тому Елена їх швидко закрила і просто поставила чайник, аби випити хоча б чай. Знайшла біля плити банку з цукром - і це було те, чим вона збиралась заїсти чай.

З вітальні звук ніякий не доносився - отже, Альдо ще спав. Може його треба було розбудити? З огляду на його вигляд та стан, сон - це найкраще для нього. Пройшла ще година - і Елена зіграла декілька партій в онлайн-шахи. Чому декілька? А тому що після двох чи трьох ходів вона одразу програвала. Це була її єдина розвага за цей час. Хоча ні, не одна. Ще ігнорувати дзвінки та повідомлення від Федеріко. Вона не знала, що він від неї хотів. І чесно кажучи, їй було абсолютно байдуже. Єдині люди, яким Елена написала повідомлення і поспілкувалась, - це була її команда. Всі підтвердили, що нічого не сталось. Але й нових результатів по їхній справі теж не додалось. Єдине, що Елена розраховувала на більш детальну розповідь Альдо про зв’язок його сестри з «Червоними буйволами». Вона могла домогтися відновлення справи його сестри, але для цього їй потрібно бульше доказів та аргументів. Тому Елена написала своїм, що вона зараз намагається роздобути більше інформації, яка може

мати велике значення для подальшого розслідування.

- Ти ще тут? Я думав, ти вже пішла.

Альдо зупинився на порозі кухні. Дивно, що Елена не почула, як він прокинувся.

- Ні, не пішла.

Він пройшов далі. Налив собі води і сів на стілець поруч з Еленою.

-Елено, що ти хочеш від мене ще почути?

- Ну, по-перше, я б хотіла щось поїсти, і тебе варто нагодувати. Ти все ж таки після лікарні і на відновленні. В тебе нічого їстівного нема, а готувати... Ти спав, і я не знала, чи можна. Я можу замовити їжу. Навіть оплатити... Це ж моя ініціатива.

Альдо мовчки її слухав. Йому було дивно знаходитись поруч з Еленою. Вона справді була для нього незбагненною. В якісь моменти вона була поруч, а в якісь наче віддалялась на незриму відстань. Але сьогодні вона залишилась з ним. Хоча він був і грубим з нею, і сам попередив про поганий настрій, та навіть пояснив причину. Чого, до речі, вже давно не робив. Альдо давно нікому не розказував про свою сестру. Ця тема й для нього була табу. На 364 дні в році він відсторонювався від своїх спогадів та відчуттів, але в один день вони всі разом наповнювали та поглинати його. Сьогодні він навіть зміг заснути. Напевно це був результат виснаження організму після травми. Але ще він з усіма своїми емоціями відчув себе в безпеці та комфорті. І причиною цьому була Елена. Яка просто його вислухала, зтерпіла всі його прояви і не пішла. Накрила пледом та поклала на подушку. Він хотів їй подякувати, але зараз вона знов була недосяжна.

- Елено, я сам замовлю та оплачу. А ти поки що можеш вивчити всі документи, які я зміг зібрати стосовно вбивства моєї сестри та «Червоних буйволів». Якщо чесно, я думав ти його вже вздовж і впоперек їх продивилась.

- А де я їх мала знайти? Я на розгляданні чужих речей не спеціалізуюсь.

- Я їх тобі виніс одразу в папці та поклав на журнальний столик.

- Зрозуміла. То зараз можу їх глянути?

- Звісно. А я зроблю замовлення.