Читати книгу - "Будеш моєю, Роксолано, Ксана Рейлі"

Від здивування я не могла й слова вимовити, а Дженк з очікуванням дивився на мене. Я чекала, що він зараз скаже, що це жарт, але хлопець виглядав дуже серйозним.

— В-вийти за тебе? — перепитала я, а він кивнув. — Ну, ти ж розумієш, що між нами толком нічого ще не було... Я не знаю. Та і взагалі ти тут, а я повернуся додому. Це так неочікувано, і я… Не знаю...

— Ти така смішна, — сказав Дженк, а потім почав сміятися. Він піднявся на ноги та взяв мою ліву руку. — Це все для піару.

— Щ-що? — я нахмурилась.

— Мехмет сказав, що нам варто підігріти пресу новими плітками, — хлопець раптом надів мені на палець обручку.

— Чому ти взагалі його слухаєш? Та це… Це вже переходить всі рамки, — я сердито глянула на нього. — І що тепер? Всі будуть думати, що ми заручені, а що буде потім?

— Коли договір завершиться, то просто скажемо, що розійшлися. На жаль, наше кохання було не таке сильне, і ми зрозуміли, що не підходимо одне одному.

— Ти сам в це віриш? — буркнула я. — Маю на увазі, що в цю дурню точно ніхто не повірить. Рано чи пізно все стане відомо, і тоді твоя репутація буде справді поганою.

— Підігрівати різні чутки скандалами — це один з обов'язків відомих людей, — хлопець спокійно налив собі стакан води.

— Та все ж, поки я не з'явилася в цьому не було потреби, — я склала руки на грудях та подивилася на Дженка. — Чому ти робиш все, що тобі каже Мехмет? Виглядає так, наче ти від нього залежний, або ж винен йому.

— Назви мені три причини, чому я повинен тобі про це розповідати? — трохи роздратовано сказав Дженк.

— Може, тому, що я теж це все терплю? Ти думаєш, я не бачу як тобі байдуже? — я відчула на очах сльози. — Поки ти знаходишся на перших місцях в рейтингах акторів Туреччини, на мене виливається купа бруду в Інтернеті. Тебе називають найкращим актором сучасності, а я просто твоя проблема, якої ти хочеш якнайшвидше позбутися. І ось ще одна з причин, чому ти повинен мені розказати все, — я показала на обручку. — Як-не-як, але тепер журналісти будуть думати, що я твоя наречена. Боюся навіть уявити, яка реакція буде в моєї сестри.

— Скажу лише, що якби не Мехмет, то три роки тому моя кар'єра завершилася б зі скандалом, — заговорив Дженк та раптом витягнув з шухляди пляшку чогось алкогольного.

Хлопець взяв два стакани та налив туди коричневої рідини. Схоже, це якийсь коньяк чи віскі. Я взагалі не люблю таке, бо потім мені стає погано. Та Дженку про це знати необов'язково. Зараз мої нерви на грані, але алкоголь повинен допомогти мені розслабитися.

— Ходімо сядемо, — сказав Дженк та попрямував до вітальні.

Він поклав стакани та пляшку на журнальний столик, а сам сів на диван. Потім хлопець одним махом випив все, що було в склянці, а тоді знову налив. Я ж сіла поруч та теж взяла у руку стакан.

— Після того, як Ясемін покинула мене, мені було так боляче, що я забив на все і на всіх, — почав Дженк. — В моєму житті з'явилося місце лише для алкоголю та гулянок. Майже кожної ночі журналісти ловили мене в клубах з різними дівчатами. Тоді моя слава була не з найкращих, а всі відомі режисери відмовлялися співпрацювати зі мною. Мехметові це страшенно не подобалося. Якщо чесно, то мені було байдуже. Я ж справді кохав її, а вона викинула мене наче я якесь сміття, стара іграшка, якою їй набридло гратися. Мені здавалося, що з часом все мине, і я зможу це пережити, але не проходило. Чомусь надто глибоко вона засіла в моєму серці.

Від його слів мені стало чомусь образливо, хоча і не мало так бути. Чомусь неприємно було чути таке про неї. Можливо, він ще досі її кохає. Я випила все, що було в моєму стакані, а тоді налила собі ще.

— І що було далі? — спитала я та краєм ока глянула на Дженка.

— А далі було тільки гірше, — він важко видихнув та надпив трохи коньяку. — Постійні розваги та непорозуміння. Одного разу я познайомився з дівчиною в клубі. Вперше за весь той час мені хтось сподобався. Вона сама запропонувала вийти на вулицю, а я й погодився. Ми почали з нею розмовляти, а потім це все перейшло до поцілунків, але як виявилося, у неї був хлопець. Він з'явився раптово та накинувся на мене з кулаками. Наші сили були не рівними, бо під'єдналися його дружки. Це була така собі масова бійка. Хтось викликав поліцію, а та дівчина дуже сильно налякалася за свого хлопця. Мало того, що вже у відділку говорила нібито я сам чіплявся до неї, так ще й підкинула мені в кишеню пакетик амфетаміну. Тяганина була довгою, а наслідки не найкращими. Преса скоро про це все дізналася, але в цю справу втрутився Мехмет. Він якимось чином розв'язав усю проблему нам на користь. Дівчина почала розповідати зовсім інше, тож в кінцевому результаті з мене зробили героя, який рятував бідненьку від хлопця-тирана, що приймав наркотики. Тому тепер я маю певні обов'язки перед Мехметом. Після тієї ситуації я зрозумів, що гублю себе та своє життя, тому почав більше займатися акторською майстерністю. Я робив усе, щоб стати найкращим та уникати скандалів. Довгий час мені це вдавалося, поки...

— Поки не з'явилася я, — договорила я замість нього та випила все, що було в моєму стакані. — От ти завжди так говориш, ніби я твоя проблема, але ж ти теж зруйнував моє життя. Я приїхала сюди просто відпочити та забути про того зрадника. Коли я тоді в клубі переплутала тебе з ним, то й уявлення не мала, що ти якийсь відомий актор. Сама не знаю, чому тоді поцілувала тебе.

— Якби у тебе була можливість повернути все назад, то ти б це зробила ще раз? — Дженк раптом опинився надто близько та подивився мені в очі.

— Н-не знаю, — трохи розгублено сказала я, а моя голова вже почала крутитися. — З однієї сторони, я б хотіла, щоб все було, як раніше...

— А з іншої? — спитав хлопець, нахиляючись ближче до мене.

— З іншої… — я уважно подивилася в його очі та побачила в них щось таке, що змусило мене податися вперед.

Я без жодних вагань поцілувала його, відчуваючи, як сильно б'ється моє серце. Хіба були в мене колись раніше такі почуття до когось? Навіть Андрій не викликав у мене такого шаленого хвилювання та водночас спокою. Дженк відповів мені одразу ж, а я ледь не потонула в цих відчуттях. Хотілося б, щоб ми були звичайною закоханою парою, що насолоджується одне одним, але реальність зовсім не така. Тоді чому ж зараз нам обом так важко зупинитися? Можливо, це все лише тому, що ми обоє досить багато випили. Раптом поцілунок з пристрасного перейшов до болісно ніжного. Дженк легенько водив своїми пальцями по моїй шкірі, змушуючи її покритися сирітками. Я ж просто насолоджувалася моментом, забувши про все на світі...

Зранку я прокинулася на дивані в тісних обіймах Дженка. Після довгих поцілунків ми все ж заснули, але як тільки я підняла голову, то одразу ж відчула нестерпний біль. Здавалося, що хтось нещадно стукає по моїй голові молотком. В роті було надто сухо, а горло пекло від спраги. Я навіть не могла поворухнутися, бо на цьому вузенькому дивані, здається, залежала собі один бік. Глянувши на сплячого хлопця, одразу ж згадала те, як ми цілувалися вночі. Якийсь страх з'явився всередині, бо я зовсім не контролювала себе, але ще більше мене лякало те, які відчуття викликав він у мене. Напевно, нам варто поговорити про це. Все ж таки є надія, що мої почуття до нього взаємні.
Я тихо вислизнула з його обіймів та одразу пішла на кухню. Мені стало набагато легше, коли я випила цілий стакан води з лимоном. Та все ж, голова ще досі сильно боліла.

— Доброго ранку, — сказав Дженк та уважно подивився на мене.

— Доброго, — трохи сором'язливо відповіла я.

Дивно, але чомусь мені стало так ніяково в його присутності, що я просто відвела погляд. Мої щоки, напевно, покрилися добре помітним рум'янцем. Хлопець раптом підійшов надто близько до мене, а я напружилася.

— Що з тобою? — спитав він, дивлячись на мене.

— Нічого, — тихо буркнула я.

— Ти соромишся мене? — Дженк легенько усміхнувся кутиками губ.

— Ні, просто... Те, що було вчора… — трохи розгублено почала я.

— Так, ми з тобою провели прекрасну ніч, — сказав він, а я трохи нахмурилась.

— Нічого ж не було, — я видала трохи знервований смішок. — Ми всього лише цілувалися, а потім... Потім…

Я лише тепер усвідомила, що майже нічого не пам'ятаю з вчорашньої ночі. Опустивши погляд до низу, помітила, що стою лише в білизні. Від шоку мої очі збільшилися щонайменше вдвічі. Глянувши на Дженка, побачила, що він теж без штанів та футболки. Я одразу ж склала руки на грудях, намагаючись хоч трішки прикритися. Раптом стало чомусь так соромно, що я не могла навіть подивитися Дженку в очі. В мене був свій особливий принцип, що така близькість може бути лише тоді, коли довіряєш людині. З Андрієм у нас це сталося через рік після того, як ми почали зустрічатися. Тоді він ще був не дуже радий, що я так довго змусила його терпіти. Та тепер я хоч знаю, що він зовсім не терпів, адже розважався з іншими.
В голові ніяк не вкладалося, що я дозволила Дженку перетнути цю межу та ще й не пам'ятаю цього.

— Тобі нема чого соромитися, — хлопець ніжно провів своїм пальцем по моїх губах, а тоді швидко поцілував. — Все було прекрасно.

— Я нічого не пам'ятаю, — тихо сказала я. — Ти... Ти впевнений, що щось було?

— Хто зна, — хлопець знизав плечима, а на його обличчі красувалася дражлива посмішка. — Я в душ! Не хочеш приєднатися?

— Вибач, любий, але не сьогодні, — огризнулась я та роздратовано пішла до себе в кімнату під голосний сміх Дженка.

Можливо, це він просто так глузує, а насправді між нами нічого не було? Я підійшла до дзеркала та глянула на себе в повний зріст. Губи були червоними та опухлими від поцілунків, а от на шиї та навіть нижче було помітно невеликі сині мітки. Господи, тепер мені доведеться, наче підлітку, приховувати їх, а завтра ще й те інтерв'ю. Я швидко одягнулася та просто намотувала круги по кімнаті.

— Лано? — раптом почула голос Дженка, який легенько відчинив двері та заглянув всередину. — Все нормально?

— Так, просто… — я почала знервовано перебирати пальцями. — Що тепер?

— Ну-у-у... — протягнув він та зайшов до кімнати, закриваючи за собою двері.

— Я розумію, що у нас договір і все таке, але більше так не можу, — я втомлено сіла на ліжко. — Не хочу це приховувати, бо справді здається, що ти мені подобаєшся. Так, пам'ятаю про тринадцятий пункт договору, але ми вже давно порушили ту межу, а те... Те, що було вчора лише підтвердило це. Я не чекаю, що ти зможеш відповісти мені взаємністю, бо справді не знаю, що буде далі, але якщо ти не даси мені ніякого шансу, то я просто піду геть звідси. Я боюся закохатися в тебе, Дженку, тому краще покінчити з цим всім зараз, поки я ще цього не зробила.